Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байдужий

Байдужий, -а, -е. Безразличный, равнодушный, индифферентный. Погляд її очей був недбалий... байдужий. Левиц. Пов. 297.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДУЖИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДУЖИЙ"
Вербляниця, -ці, ж. Время въ самомъ началѣ весны, когда вербы цвѣтутъ. Вербляниця то ще не весна: і сніг припада, і крупи ідуть. Вх. Зн. 6.
Владання, -ня, с. Обладаніе.
Воробня, -ні, ж. соб. Воробьи. Желех.
Габлина, -ни, ж. Телятина. Желех; Вх. Зн. 9.
Мезга́, -ги, ж. Мягкая кора подъ твердой на соснѣ.
Монома́хия, -хиї, ж. Единоборство. К. ЧР. 167.
Охкати, -каю, -єш, гл. = охати.
Родиво, -ва, с. 1) Роды. Померла з родива. Мнж. 191. Не дай Боже, яке в мене за першою дитиною сутужне родиво було. У мене було важке родиво. Сквир. у. 2) Хлѣбъ и полкварты водки, которые отецъ новорожденнаго, вмѣстѣ съ извѣстіемъ о рожденіи несетъ тестю. Мил. 21. 3) Родословная. От се ж воно й родиво починається Господа нашого Ісуса Христа. Лубен. у.
Розумовий, -а, -е. Умственный. К. Кр. 20. Розумова неволя. Левиц. І. 241. Висока стадія розумової культури. К. ХП. 124. Дає нам закон громадянського життя і розумового прямування. К. ХП. 135.
Шигалля, -ля, с. = шиголля. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙДУЖИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.