Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балабій

Балабій. Употребляется пастухами овецъ въ призывѣ для козловъ. Отара на тирлі або в роспаш; виходить личман вперед, кличе цапів так: гей цо! балабій! цо, цо! балабій! цо! — Цапи, де б не були, ідуть до личмана, вівці за цапами. О. 1862. V. Кух. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАБІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАБІЙ"
Ата́сь! меж. См. Тась.
Домі́рний, -а, -е. Соразмѣрный. Черк. у.
Зано́гтиця, -ці, ж. Заусеница.
Лису́на, -ни, ж. Корова съ бѣлымъ пятномъ на лбу. Желех.
Налабзю́кати, -каю, -єш, гл. Напопрошайничать.  
Пригрубок, -бка, м. Выступъ возлѣ печи.
Прутикувати, -ку́ю, -єш, гл. Шить прутик. Кіевск. у.  
Строчільний, -а, -е. Употребляемый для строченія. Шило строчільне. Вас. 161.
Укурити, -ся. Cм. укурювати, -ся.
Утратний, -а, -е. Убыточный. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛАБІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.