Гадюка, -ки, ж.
1) Гадюка, Vipera bonis. Вилазить гадюка та й сичить. Гадюк умію замовлять. Нехай мої руці поїдять гадюці.
2) Гадина, змѣя. Даю вам силу наступати на гадюки.
3) Употребляется какъ бранное слово. Ум. гадючка.
Гусако́вий, -а, -е. Относящійся, принадлежащій гусак'у 1. Гусакове пір'я.
Которгати, -гаю, -єш, гл. Сильно дергать, теребить, тормошить.
Ма́сляниця, -ці, ж. = масниця. Масляниня — баламутка: обіщала масла й сиру та не хутко.
Мина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. мину́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Проходить, пройти, миновать. Що буває, те й минає. Минають дні, минають ночі, минає літо; шелестить пожовкле листя. Як усе світове минає! І кохання, і радощі, і горе — як усе минає! Не зазнаю я роскоші, — вже й літа минають. Минули ті роки, що роспірали боки. 2) Проходить, пройти мимо. Хто йде, то минає, бо роду немає. Минули вже село, — знову поле. не минай корчма (употребляется какъ существительное). Пьяница. 3) Пропускать, пропустить. Сього не читай — минай. Богородицю так було поспіль прокажу, не мину й слова. Де був багатий жид і того не минали. Бодай мого сина на первій потребі первая куля не минула. 4) Обносить (чаркой). Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. 5) Избѣгать, избѣжать. Що Бог навіне, того ніхто не мине.
Печище, -ща, с.
1) Дно печи.
2) Мѣсто, гдѣ была печь, а послѣ разрушенія дома осталась глина и кирпичъ.
3) Выжженное сонцемъ мѣсто.
Присіди, -дів, м. мн. Въ выраженіи: на-в-присіди. Cм. навприсідки.
Ростектися Cм. ростікатися.
Скалоокий, -а, -е. Имѣющій бѣльмо на глазу.
Татусів, -сева, -ве = татусеньків.
