Зазнайо́млювати, -люю, -єш, сов. в. зазнайо́мити, -млю, -миш, гл. Знакомить, познакомить.
Затруї́ти Cм. затруювати.
Збі́гти, -ся. Cм. збіга́ти, -ся.
Згукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Крикнуть. Що ж, як він згукне нам отте своє «годі!» та й нагадувать не звелить? 2) Позвать. Згукнув його, — він обізвався і прийшов до мене.
Ковбчик, -ка, м. Ум. отъ ко́вбок.
Кукілець, -льця́, ж. Ум. отъ кукіль.
Нудота, -ти, ж. Скука, тоска, томленіе. Нудота мені така стала дома сидіти. Cм. нуд, нудьга.
Одідичити, -чу, -чиш, гл. Получить въ наслѣдство, унаслѣдовать.
Розогніти, -ні́ю, -єш, гл. Разгорячиться, войти въ азартъ.
Уриватися II, -ваюся, -єшся, сов. в. уритися, уриюся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюсь. У Кулиша о потупленныхъ, смотрящихъ въ землю, глазахъ. Не дивились на божий світ від сліз : в чорну землю врились.
