Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байдиґи

Байдиґи, -диґ, ж. мн. Въ выраж.: байдиґи плести. Говорить вздоръ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДИҐИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДИҐИ"
Буян, -на, м. Непослушный, упрямый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Велет, -та, м. = велетень. Уман. І. 68.
Відплюскувати, -кую, -єш, сов. в. відплюскати, -каю, -єш, відплюснути, -ну, -неш, гл. Отплескивать, отплеснуть.
Гарманування, -ня, с. Молотьба хлѣба лошадьми, запряженными въ катокъ или въ повозку съ тяжестью.
Глузування, -ня, с. Издѣвательство, насмѣшка. На обличчі в мене сором од докору, глузування. К. Псал. 106.
Крутарь, -ря́, м. = крутій. Хотин. у. Вх. Зн. 30.
Неодинокий, -а́, -е́ Неодинокій. Там неодинокий з нею був би я. Шевч. 37.
Перериштувати, -ту́ю, -єш, гл. Поставить иначе лѣса.
Сіктися, січуся, -чешся, гл. Сѣчься. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся. Ном. № 9452.
Хуртуна, -ни, ж. = хуртовина. Скотарі мали собі од вітру й хуртуни халабуди, окутані повстьми. Стор. II. 182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙДИҐИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.