Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байдиґи

Байдиґи, -диґ, ж. мн. Въ выраж.: байдиґи плести. Говорить вздоръ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДИҐИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДИҐИ"
Бакуняка, -ки, м. Ув. отъ бакун.
Висповідати, -даю, -єш, гл. Исповѣдать. Вона побігла до попа, щоб висповідав його. Рудч. Ск. І. 166.
Зашрубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завинтить.
Капелечка, -ки, ж. Ум. отъ капля.
Коров'яр, -ра, м. Пастухъ коровъ. Вх. Лем. 427.
Ма́тонька, -ки, ж. Ум. отъ мати.
Переп'ятити, -п'ячу, -тиш, гл. = переп'ясти. Битий шлях переп'ятити. К. ЦН. 242.
Посхнути, -ну, -не́ш, гл. = посох(ну)ти. Ще тиждень поцвітуть, а потім і посхнуть. Гліб.
Проломити, -млю́, -миш, гл. Проломить. Кругом хату обступили, самі двері проломили. Чуб. V. 968.
Сюсяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск.: мочиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙДИҐИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.