Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байлувати

Байлувати, -дую, -єш, гл. Припрягать вторую пару воловъ и встаскивать возъ на гору. Рудч. Чп. 245. Ой на гору, гору будем байлувати. Рудч. Чп. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙЛУВАТИ"
Ага́кало, -ла, с. и м. Только и отвѣчающій утвердительно: ага́. От цей ще мені агакало! или: От це ще мені агакало!
Бескид, -ду, м. 1) Гора. Желех. 2) Также во мн. бескиди. Часть Карпатъ отъ Яблонки до источниковъ р. Стрыя на сѣверномъ и р. Латорицы на южномъ склонѣ. Гол. I. Геогр. оч. 558.
Занікче́мніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться ничтожнымъ, негоднымъ.
Зчіплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. зчепитися, -плюся, -пишся, гл. Сцѣпляться, сцѣпиться.
Кокірчики, -ків, м. мн. Раст. Corydalis cava Schweigg. ЗЮЗО. І. 120.
Нарі́зати Cм. нарізувати.
Невважливий, -а, -е. = невважний.
Обвеселіти, -лію, -єш, гл. Повеселѣть.
Перчина, -ни, ж. Зерно, перца. Мнж. 146. Ум. перчинка.
Рабувати, -бу́ю, -єш, гл. Грабить. К. ЧР. 353. Встань, пачкару, годі спати, ідуть турки рабувати; ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого, возьмуть коня вороного. Чуб. V. 1057. Один розбійник страшний розбивав, лютував, рабував. Гн. II. ИЗ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.