Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байцарка

Байцарка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. начиння 3. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙЦАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙЦАРКА"
Дігтярі́вна, -ни, ж. Дочь дегтярника.
Лубо́чок, -чка, м. Ум. отъ луб.
Налупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Начистить.
Окономичний, -а, -е. Экономическій, относящійся къ землевладѣльческому хозяйству.
Прикликнути, -кну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ прикликати. Раз кахикнула, трох ляшків прикликнула. Ном. № 8805.
Старина, -ни, ж. = старовина.
Терлиця, -ці, ж. 1) Трепалка, снарядъ для трепанія льна, пеньки. Гол. Од. 35. Грин. III. 651. Части ея: ножки — со́хи, на нихъ опираются стоящія ребромъ и параллельно дощечки — ре́бра, сте́гна, пространство между которыми называется жоліб, въ послѣдній падаетъ ме́чик съ фосто́м (ручкой) съ одного конца, а съ другого онъ прикрѣпленъ чо́пиком. Шух. I. 147. Тіпає плоскінь або матірку, скрипить терлиця під повіткою. Мир. ХРВ. 125. Ум. терличка.
Ударити, -ся. Cм. ударяти, -ся.
Циндря Cм. ци́ндра.
Чічка, -ки, ж. 1) Цвѣтокъ. Шух. I. 184, 18. На його могилі четверті вже чічки процвітають: і білі, і голубі, і всякі. Федьк. Пов. 44. Ой зацвіла красна чічка. Гол. IV. 489. 2)жовта = козельці, Ranunculus. Шух. І. 20. Ум. чі́чечка. Гол. II. 762. Cм. чи́чка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙЦАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.