Віддимати, -маю, -єш, сов. в. віддути, відодму, -меш, гл. 1) Отдувать, отдуть. 2) віддимати губи. Выпячивать губы. Переносно: сердиться. Оддув губи, як капиці.
Галява, -ви, ж. Поляна въ лѣсу; незаросшее мѣсто среди хлѣба въ полѣ. На рѣкѣ, прудѣ: незаросшее мѣсто среди тростника. (К. П. Михальчукъ). Cм. гало, гальовина.
Димни́ця, -ці, ж. 1) = Димарь. 2) = Димна. Ум. Димничка.
Звірни́к, -ка́, м. Звѣринецъ.
Кріваво нар. Кроваво. Кріваво за велику здобич бились
Миготі́ння и мигтіння, -ня, с. Мерцаніе, дрожащій свѣтъ.
Неоглядно нар. И конца невидно; необозримо. Горя того за нею і поперед нею — неозорно, неоглядно.
Попадин, -на, -не.́ Попадьинъ. Попадина дочка.
Потремтіти, -мчу, -тиш, гл. Подрожать.
Шутулуць меж. = шусть 2. Печу, печу папку, саджу на лопатку, шутулуць у піч.