Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балабуха

Балабуха, -хи, ж. 1) = балабух 1. Шейк. 2) Шишка. Під плечем така балабуха. Зміев. у. Ум. балабушка, балабушечка. Чуб. ІІІ. 258. О. 1862. IV. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАБУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАБУХА"
Борня, -ні, ж. Борьба. Левч. 6.
Вузол, -зла, м. 1) Узелъ. Лікарям чи поможись, чи не положись, а вузол розв'яжись. Ном. № 8339. 2) Узы, связь. Ум. вузлик, вузличок.
Горідчик, -ка, м. Ум. отъ город.
Карбуляти, -ля́ю, -єш и карбуча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = кабутати. Kolb., Pokucie, І. 196. Желех.
Ковач, -ча, м. = коваль. Вх. Зн. 26.
На́рубень нар. Ребромъ. Клади його нарубень.
Обвезти, -ся. Cм. обвозити, -ся.
Поблекнути, -ну, -неш, гл. Поблекнуть. Там все поблідло і поблекло. Котл. Ен.
Позадублювати, -люю, -єш, гл. Обнажить, поднявъ вверхъ платье (во множествѣ).
Покаплунити, -ню, -ниш, гл. Выхолостить (многихъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛАБУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.