Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байкарь

Байкарь, -ря, м. Баснописецъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙКАРЬ"
Босака нар. Босикомъ. Як ось летить школяр один — невеличкий, обдертий і босака. Св. Л. 139. босака вчистити, втяти. Побѣжать босикомъ. Ум. босачка.
Видюк, -ка, м. Макъ-самосѣйка, Papaver Rhoeas.
Гірняк, -ка, м. Горецъ. Левч. 28.
Дрягва́, -ви́, ж. = дряговина. Вас. 207. Cм. драгва.
Забости́, -боду́, -де́ш, гл. Заколоть. Вх. Уг. 238.
Запа́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. запа́ритися, -рюся, -ришся, гл. Пускать, пустить пары. Як розігрілось, зашипіло, запарилось, заклекотіло. Котл. Ен.
Пінити, -ню, -ниш, гл. Пѣниться. Вода так і шумить, хвилями аж пінить. Чуб. II. 138.
Похутрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Подбить мѣхомъ. 2) Обмазать глиной печь.
Упалий, -а, -е. 1) Падшій. 2) Незанятый, вакантный. Дитина вмерла у неї, а на впале місце друга буде. Зміев. у. Кінь здох у його, на впале місце він купив собі кобилу. Лебед. у.
Шагати, -гаю, -єш, гл. Пышать, вспыхивать, вырываться (о пламени). З печі полум'я так і шагає. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.