Греготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О лебедѣ: кричать. Я (лебідь) раннім ранком, як займається світ і вода починає жевріти, голосно грегочу світу на добридень.
Грімота́ти, -чу́, -чеш, гл. и грімоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Грохотать, гремѣть. Коли це стукотить-грімотить, кобиляча голова біжить. Тоді мене, моя мила, ждати-піджидати, як стане по небу грім грімотати:
Дзвіни́чний, -а, -е. Относящійся къ колокольнѣ. Дзвіничний хрест.
Повітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta Epilinum Wahl.
Покірно нар. Покорно, кротко. Ум. покірне́нько.
Роспоряжати, -ся, гл. = роспоряджати, -ся.
Рострачувати, -чую, -єш, сов. в. ростра́тити, -чу, -тиш, гл. Растрачивать, растратить. Батьківщина ми з, нею не ростратили.
Ручно, руїнно, нар. = зручно. Вам би радіти, що так виходить ручно. Вони тут часто бувають, то їм і рушно сказати батюшці, а мені далеко ходити.
Теплісінький, -а, -е. Совершенно теплый.
Швабка, -ки, ж. Нѣмка.
