Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байкарь

Байкарь, -ря, м. Баснописецъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙКАРЬ"
Гіготати, -гочу, -чеш, гл. Ржать. Коні на стані гігочуть. МУЕ. ІІІ. 78.
Допо́внити, -ся. Cм. доповняти, -ся.
Міси́ти, -шу́, -сиш, гл. Мѣсить. Прийшов кум до куми, а кума місить тісто. Чуб. І. 41. Тихо ходить, та густо місить. Ном. № 7315.
Наї́хати Cм. наїздити.
Стрясти, -су, -сеш, гл. Потрясти. Як побачить мене з вами, аж його трясця стрясе. Чуб. V. 648.
Тулійка, -ки, ж. = облімок. Вас. 163.
Учительчин, -на, -не. Принадлежащій учительницѣ. Шейк.
Фанатицтво, -ва, с. Фанатизмъ. К. (Желех.).
Хорустільник, -ка, м. = хорустіль. Вх. Пч. II. 14.
Хуруватися, -руюся, -єшся, гл. Накладывать грузь. Чумаки хуруються.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.