Зарату́нок, -нку, м. Помощь, поддержка, пособіе. Прилуц. у.

К пред. Къ. Съ дат. падежемъ обозначаетъ: а) указаніе мѣста или предмета, къ которому направляется дѣйствіе. Іде к лісу. Ну тебе к бісу! б) опредѣленіе времени, къ которому близится дѣйствіе. Сподівайся мене, серденятко моє, ой к перині Пречистім; як не буду я к первій Пречистій, сподівайся к Миколі. Мет. 25. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька. Ном. Переходить въ нѣкоторыхъ случаяхъ в ґ. Если предыдущее оканчивается, а слѣдующее за к (ґ) слово начинается согласной, то слогъ принимаетъ предъ собою і: ідуть ік лісу; часто то-же бываетъ и для пополненія стиха. Вообще же к (ґ) употребляется не часто (вмѣсто него употребляется до) и преимущественно въ указанномъ опредѣленіи времени и въ бранныхъ выраженіяхъ. Іди к нечистій матері! Туди к лихій годині! и пр.

Контосити, -шу, -сиш, гл. = кундосити. Нехай коси Дунай носить, та нехай нелюб не контосить. Чуб.

Лимарюва́ння, -ня, с. Занятіе шорничествомъ.

Намолоти́тися, -лочу́ся, -тишся, гл. Намолотиться.

Наштопатися, -паюся, -єшся, гл. Наброситься, накинуться, напасть. Почув, що драча завелась, прибіг туди й він і зараз наштопавсь на Семена, та й давай його удвох місить. Новомоск. у. ( Залюбовск.).

Облизування, -ня, с. Облизываніе.

Підплитник, -ка, м. пт. = берегуля. Вх. Пч. II. 12.

Тепло нар. Тепло. Ум. тепленько, теплесенько. Теплесенько спати. Макс.

Фацерність, -ности, ж. Вороватость. Желех.