Від'Їсти, -ся. Cм. від'їдати, -ся.
Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Жону́хна, -ни, ж. Ум. отъ жона.
За́пуски, -ків, м. мн. = іі. запуст. На запуски як зав'язано. ,
Імати, -ма́ю, -єш, сов. в. іми́ти, іму́, ме́ш, гл.
1) Брать, взять, поймать, хватать, схватить. Наперед невода риби не імати. Як заверли мрежі, імили двіста штири риб. Ой казав пан круль Варвару імити.
2) — віри. = няти віри.
Моги́льник, -ка, м. Насыпающій насыпь, курганъ.
Молодо́щі, -щів, ж. Молодыя лѣта. Пом'яніте дні нашої слави, наших веселих молодощів.
Подознаватися, -наємо́ся, -єте́ся, гл. Дознаться (о многихъ).
Совп, -па, м. = подошов.
Уручати, -чаю, -єш, сов. в. уручи́ти, -чу, -чиш, гл. Вручать, вручить, дать въ руки. Уручаю тебе, серденятко моє, а єдиному Богу.
