Бочити, -чу, -чиш, гл.
1) Сбочивать, ѣхать въ сторону.
2) Смотрѣть въ сторону.
Братій, -тія, м. = брат. Ум. братієчко.
Висловлюватися, -влююся, -єшся, сов. в. висловитися, -влюся, -вишся, гл. Выражаться, выразиться. Змогли б висловитись по своєму про всяку річ.
Відгонити, -ню, -ниш, гл.
1) = відганяти.
2) Отдавать, припахивать. Вода чимсь одгонить. Чим наївся, тим і відгонить. На сім дворищі.... від усього пусткою відгонить. Місцина справді стала пустирем одгонити.
Закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло.
Насмикувати, -кую, -єш, сов. в. насмикати, -каю, -єш, гл. Надергивать, надергать. Ворона напряде, сорока насмиче.
Погронитися, -нюся, -нишся, гл. Образовать гроздья. Винограде-виноградочку!.. прошу ж тебе, ізроди рясно. Ви, гроночки, погроні)песя.
Свиріпа, -пи, ж. Раст. a) Bunias orientalis L. б) Brassiса napis L. в) Sinapis arvensis L.
Спасатися, -саюся, -єшся, сов. в. спастися, -суся, -сешся, гл.
1) Спасаться. спастись (о душевномъ спасеніи). Недалеко відсіля спасається пустельник. Я ся піду питати, як ся гріхів спасати. на гріх не спасешся. Отъ грѣха но убѣжишь.
2) Только несов. в. Говѣть.
Чужосторонній, -я, -є. Чужестранный. Роспитують чужосторонніх людей.
