Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байловка

Байловка, -ки, ж. 1) = байлова. Анан. у. 2) Шесть, посредствомъ котораго поднимаютъ якорь на дуб, большую днѣпровскую лодку. Мнж. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙЛОВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙЛОВКА"
Вуличанин, -на, м. Участникъ гульбищъ и увеселеній молодежи на вулиці 2.
До́чер, -рі, ж. = дочка. Коли б я знав, чий то син воював, то б я за його свою дочер оддав. Чуб. III. 278.
Закозакува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Долго пробыть гдѣ козакомъ.
Зало́м Cм. залім.
Мжи́ця и мжичка, -ки, ж. = мжа. Вх. Зн. 35.
Нітник, -ка, м. Раст. Helianthemum vulgare.
Одномасний, -а, -е. Одноцвѣтный, одной масти. Одномасна земля. Любеч.
Позгоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Согласиться (о многихъ).
Репет, -ту, м. Крикъ, вопль. Як зачули про се панські люде, пішов репет по всьому селу. О. 1862. V. 119. Як баби поскубуться — отто вже репету. Полт. г.  
Шат, -та, м. ? Ой на горі густий шат. Гол. IV. 516.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙЛОВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.