Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балабошити

Балабошити, -шу, -шиш, гл. Болтать, говорить. Та це діти у нас так балабошать, а чи воно такечки, — хто ж його зна. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАБОШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАБОШИТИ"
Бесурмлянський, -а, -е. = бусурманський. КС. 1882. ѴІІІ. 275.
Гарцювання, -ня, с. 1) Скачка на лошадяхъ, рыстаніе, гарцованіе. 2) Бѣганье, скачки, шалости. 3) Пляска усердная.
Зде́ржати, -ся. Cм. здержувати, -ся.
Кабелка 2 Cм. кабалка.
Натужати, -жаю, -єш, гл. Гнать лошадь сверхъ силъ ея. Ми, їдучи, не натужали коня. Волч. у. (Лободовск.).
Посмішка, -ки, ж. Насмѣшка. Це... посмішка з мене. Грин. І. 193.
Ремесничок, -чка, м. Ум. отъ ремесник.
Рочок, -чка, м. Ум. отъ рік.
Рубльовик, -ка, м. Рублевая монета. Купи мені, моя мати, за три копи голку.... а за того рубльовика мальовані пяльця. Чуб. V. 17.
Чортя, -тяти, с. = чортеня. ЗОЮР. І. 75. Вибігло чортя і озирається. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛАБОШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.