Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балабошити

Балабошити, -шу, -шиш, гл. Болтать, говорить. Та це діти у нас так балабошать, а чи воно такечки, — хто ж його зна. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАБОШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАБОШИТИ"
Верствак, -ка, м. Ровесникъ. Вх. Лем. 396.
Відмащення, -ня, с. Смазываніе нитокъ основы відмасткою (Cм.). МУЕ. ІІІ. 13.
Гніздище, -ща, с. ув. отъ гніздо. Чуб. І. 122.
Замо́вити Cм. замовляти.
Зчалити, -лю, -лиш, гл. Соединить, связать. Харьк. у.
Колачини, -чин, ж. мн. Четвертый день свадьбы (въ Галиціи), когда новобрачные получаютъ подарки. Kolb. I. 311.
Кремсати, -саю, -єш, гл. 1) Обрубывать, обтесывать. 2) Переносно: плохо, неумѣло дѣлать что.
Попригороджувати, -джую, -єш, гл. Пригородить (во множествѣ).
Поштурхати, -ха́ю, -єш, гл. Потолкать.
Претак, -ка, м. Рѣшето. Вх. Лем. 456.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛАБОШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.