Вислюга, -ги, м. Повѣса.
Вишпувати, -пую, -єш, гл. Высказать, (охотничій терминъ). У нього добрі собачки: запусти тільки, зараз вишпують зайця.
Відпуститель, -ля, м. Отпускающій. Я Іван Хреститель, — гріхам відпуститель.
Жага́, -ги́, ж. 1) Жажда. 2) Горячее желаніе. До жаги приспіло.
Запили́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Запылиться. А вже хустиночка та й запилилась.
Згуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш.
Здрік, здро́ку, м. = дрік 2. І ну корпать очі чоловікові своєму, неначе здрік її кусає.
Осовище, -ща, с. Болѣзнь у скота: затвердѣніе, опухоль вымени.
Панібрат, -та, м. Короткій знакомый, пріятель. Е, та й дурний же ти, панібрате. Чого його бояться? Зо мною він як панібрат. бути за панібрата. Относиться по товарищески, фамильярно.
Шкап'є, -п'я, с. = шкапина 1.
