Войний, -а, -е. Воинственный; военный. Із якої сторононьки у гостину сподіватись: чи з Чорного моря, чи з чистого поля, чи з славного із войного люду Запорожжя?
Гарнець, -нця, м.
1) = гарець. Наварила гарнець бобу.
2) Мѣра жидкости. Взяли собі гарнець меду, та й на дощі сіли.
Ґудзь-ґудзь!, ґудзюсь-на! Призывъ для свиней.
Дрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Метаться изъ стороны въ сторону отъ укусовъ оводовъ (о скотѣ). 3) Сердиться, бѣситься, капризничать. Оханися ж, не дрочися, не басуй, Панаску! 3) Дразниться. Ти дрочишся з мене.
Жни́ця, -ці, ж. = жнія. Ум. жни́чка.
Капотіти, -почу, -тиш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. Піт так і капотить із лоба.
Намисти́на, -ни, ж. Одно зерно мониста. Ум. намистинка, намисти́ночка.
Пинда, -ди, ж. Спесь, важничанье, чванство. Против церкви шапок через пинду дурну не здіймали.
Сокірвиця, -ці, ж. Сукровица.
Сякати, -ка́ю, -єш, гл. Сморкать. Се було тоді, як я сякав у рукав.
