Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балабух

Балабух, -ха, м. 1) Небольшая булочка, испеченная или сваренная въ водѣ. Употребляется въ нищу, а также для гаданія подъ праздникъ Андрея Первозваннаго. 2) Комъ, комокъ. Шейк. Балабух глини. Ум. балабушок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАБУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАБУХ"
Бояринувати, -ную, -єш, гл. Быть шаферомъ.
Веретище, -ща, с. Рубище. Все веретище Остапове держалось тільки латками. Г. Барв. 22.
Зарива́ти 2, -ва́ю, -єш, сов. в. зарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. Затрагивать, затронуть. Що за диво отсей Люборацький, — думали його соучні: з ким не зарви, все знакомый, все дружить. Св. Л. 266.
Лупцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Хворостиною лупцює то по плечах, то по голові. ХС. IV. 32.
Плугарь, -ря́, м. = плугатарь.
Позіскакувати, -куємо, -єте, гл. Соскочить (о многихъ). Слуги позіскакували з постелі. Левиц. І. 518.
Покля нар. = покіль. Тя, любку, не забуду, покля буду жити. Гол. III. 429.
Росписати, -ся. Cм. росписувати, -ся.
Тискавка, -ки, ж. = лускач. Вх. Зн. 69.
Ущуліти, -лію, -єш, гл. Замолкнуть, затихнуть. Гомонимо, гомонимо, а потім ущуліємо. Мил. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛАБУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.