Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балабух

Балабух, -ха, м. 1) Небольшая булочка, испеченная или сваренная въ водѣ. Употребляется въ нищу, а также для гаданія подъ праздникъ Андрея Первозваннаго. 2) Комъ, комокъ. Шейк. Балабух глини. Ум. балабушок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАБУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАБУХ"
Ая́, нар. (Сокращенное а як же). Да, какъ же, разумѣется. Гуцул.
Бурхвиця, -ці, ж. Часть мельницы: доска надъ мучником, въ которой укрѣпленъ лоточок. Черниг. у.
Гасіння, -ня, с. Погашеніе, тушеніе. Левиц. І. 360.
Глейкий, -а, -е. Клейкій, вязкій (о почвѣ).
Дупла́вий, -а, -е. Дуплистый. Дуплавий бересток. Дуплава груша Камен. у.
Запра́вди, запра́вжки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, дѣйствительно.  
Зробок, -бка, м. Истощенный работою, негодный уже къ работѣ человѣкъ. Желех.
Очепа, -пи, ж. Крюкъ, багоръ, которымъ притягиваютъ къ берегу плотъ. Вх. Зн. 45.
Погурчати, -чу, -чиш, гл. = погуркотіти.
Свидний, -а, -е. = свидовий. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛАБУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.