Безклопотний, -а, -е. Не имѣющій заботъ, неозабоченный, беззаботный.
Діло́ва́ння, -ня, с. Заборъ. Двір у його обгорожений ділованням. Ой ти дівчино, моє мальовання, подай мені ручку через діловання.
Дотули́ти, -лю́, -лиш, гл. Приставать.
Дубе́ць, -бця́, м. 1) Молодой дубъ. Ой у лісі під дубцем стоїть дівка з молодцем. 2) Прутъ, палочка. Треба назламувать дубців з усякого дерева. Поэтому также — розга. Не дубцем, так лозиною. Треба його дубцем бить. Ум. ду́бчик, ду́бчичок.
Лісу́н, -на, м. По народн. повѣрьямъ — человѣкообразное существо, живущее въ лѣсу. Лісун таки як чоловік, тільки в його нема тіні... В його й жінка є. лісу́н (также полісу́н) — богъ волковъ, заботящійся объ ихъ прокормленіи; кромѣ того без його ярмарка ніколи не буде, він на все ціну зводить. Cм. лісові люде.
Надари́ти Cм. надаряти.
Напіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. напекти́ , -печу́ , -че́ш, гл. 1) Напекать, напечь. А де ж ти діла паляницю, чи може ще не напекла? Я не знаю, чи багато напікати (пасок). 2) Нажаривать, нажарить. Напекла багато баранини. 3) Напекти раків. Покраснѣть, сконфузясь.
Пригарок, -рку, м. = пригара 1. Виїли кашу — самі пригарки в горщечку.
Приспоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. приспори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Умножать, умножить. Бог приспоряє і ранньою і пізньою росою. Став їм Господь видимо помогати, а й в полі і в домі всю худобу приспоряти.
Розмацатися, -цаюся, -єшся, гл. Усердно щупать.
