Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байорка

Байорка, -ки, ж. 1) Снурокъ цвѣтной. Шух. I. 122. 2) Каждая изъ четырехъ обвитыхъ канителью струнъ торбана. КС. 1892. ІІІ. 383, 384.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙОРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙОРКА"
Батуньо, -ня, м. Ум. отъ батько.
Де́реш, -ша, м. Чалая лошадь, чалый волъ.
Ди́вий, -а, -е. Дикій. Ніби дивиї звіра зубами скреготали. Чуб. І. 180.
Допарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Подобрать пару. Могил. у.
Заказа́ти Cм. заказувати.
Злобителька, -ки, ж. Недоброжелательница. Волч. у.
Зумствувати, -вую, -єш, гл. Придумать. Я б зумствувала, як робити. Зміев. у.
Кучерявитися, -влюся, -вишся, гл. Виться. Борода біла нижче пояса кучерявиться. МВ. І. 17.
Халащати, -щаю, -єш, гл. = халаштати.
Шальвіра, -ри, м. Мошенникъ, плутъ. Отак шальвіра забрав гроші, а роботи, як бачите, нема нічого. Брацл. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙОРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.