Задобі́д нар. Въ предобѣденное время.
Їздня, -ні, ж. Постоянная ѣзда.
Му́дрий, -а, -е. 1) Мудрый, умный. Чому чорт мудрий? — Бо старий. Мудрий поляк по шкоді. 2) Мудреный, замысловатый. Невелика штучка, та мудра. Нагиналась, виправлялась, взявшися у боки, голубцями личкувала де-где мудрі скоки. 3) Хорошій по своимъ качествамъ: красивый, вкусный и пр. Росчесав кудрі, росчесав мудрі, і сам до милої пішов. Мудре дерево. Мудрого борщу наварила.
Обмочитися, -чу́ся, -чишся, гл. Замачиваться, замочиться. Хоч по шию в воду та до свого роду, хоча й обмочуся — в роду обсушуся.
Поналамувати, -мую, -єш, гл. Наломать (во множествѣ).
Порахувати, -ху́ю, -єш, гл.
1) Посчитать.
2) Размыслить, обдумать. Наші порахували, — порахували та й випустили їх. Там уже порахуємо, що треба робити. Скажи ж ги, щоб ішла вона до мене на пораду, про весілля порахувати.
Просвіщати, -ща́ю, -єш, гл. = просвічати.
Розмисл, -лу, м. Размышленіе. Лучний розмисл, як замисл. Правда розмислу не потрібує.
Сторія, -рії, ж. Исторія, разсказъ. Сторія коротка, сину. Мене сини, зяті й онуки давненько просять написать про сторію свою.
Цюди нар. = сюди́. І як він цюди добився.
