Било 1, -ла, с.
1) Доска, употребляемая вмѣсто колокола въ монастыряхъ; то же, что клепало. Я йому як у било б'ю: женись та женись, — так ні та й годі. Говорили, як у било били, а йому и не в догадки.
2) Крылья или отводы въ саняхъ, предназначенные для того, чтобы сани не опрокидывались. Ум. бильце.
Виникання, -ня, с. Возникновеніе, появленіе; слѣдствіе.
Грабе́льний, -а, -е. 1) Относящійся къ граблямъ. 2) Грабе́льний све́рдел. Буравь для дѣланія граблей.
Жи́ляний, -а, -е. = жи́лавий.
Партика, -ки, ж. Краюха, большой кусокъ хлѣба. На ж ти, Адаме, рискаль і мотику, іди робити на хліба партику.
Півшоста числ. Пять съ половиною.
Потрівати, -ва́ю, -єш, гл. = потривати.
Сверблячий, -а, -е. Чешущійся, зудящій.
Спочивище, -ща, с. Мѣсто отдыха. До вічного спочивища добралась. Де захист наш, спочивище тихе?
Урльопас, -су, м. Отпускной билетъ (у солдата). Подавали нам урльопаси.
