Бавовник, -ка, м. Раст. хлопчатникъ, Gossypium herbaceum L.
Блазня, -няти, с. = блазеня.
Забі́г, -гу, м. 1) Набѣгъ. 2) Убѣжище, пристанище. уда́тися в забі́ги до. Убѣжать, укрыться въ. Шляхта позосталася, удавишся в забіги до кріпких своїх фортець. 3) Закатъ снѣжный, скользкая покатость, куда сани съѣзжаютъ. и І казав, не їдь туди, там великі забіги. 4) — чому. Предупрежденіе. 5) мн. Старанія, усилія. Як уже він не підходив до неї, як не підлащувався, то вона на всі його забіги наче й не дивиться.
Знадоба, -би, ж. Надобность. в знадобі бути. Быть нужнымъ. Наша дівка в знадобі.
Йойлик, -ка, м. Плакса.
Лихосло́вити, -влю, -виш, гл. Сквернословить, браниться. Казав, щоб не їли м'ясного, не лихословили, ходили до церкви.
Пересістися, ся́дуся, -дешся, гл. О морозѣ: ослабѣть, уменьшиться. Ну, та й мороз же позавчора був, аж у ніс кололо. А вчора, так ополудні, пересівся, і тепер бач як тепло. Пересядься, морозе!
Поезія, -зії, ж. 1) Поэзія. (Квітка) постеріг і переняв поезію щоденної сільської мови, як Шевченко поезію народньої пісні. Народня поезія. 2) Стихотвореніе. Въ этомъ значеніи имѣетъ мн. ч.: Поезиї Ю. Г. Федьковича Въ этомъ значеніи Ум. поезійка. Иногда и въ ед. ч. въ знач. стихотворенія, поэтическія произведенія. Огненная поезія Шевченка. Упала мені в руки поезія якогось пана Щоголева. Зрадів я, її прочитавши... Не багато тих пісень, да чистий же мед, а не перга словесна.
Рахубно нар. Разсчетливо, обдуманно. Я бачу, що він не рахубно робить — продає святці жиду.
Розбуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розбутися, -буюся, -єшся, гл. Разуваться, разуться. Ох і ночував я в своєї дівчини да й не розбувався.
