Безґрунтовний, -а, -е. Безпочвенный, неосновательный.
Білток, -тка, м. Бѣлокъ яйца.
Дулі́вка, -ки, ж. 1) Наливка на грушахъ-дуляхъ. Була й вишнівка, й тернівка, й дулівка. Набалакавшись за дулівкою й медом, вже брався він за шапку. 2) Родъ плахты. Ум. дулівочка. Поліз у погріб я дулівки ще вточити; дулівочка-первак така смашна була.
Имберь, -рю, м. Инбирь. Положила туди яєчок, имберю, бобків. Ум. имбе́рець. Намочу горілки у зеленій пляшці з имберцем і з перцем, з своїм щирим серцем.
Капарниця, -ці, ж.
1) Презрѣнная.
2) Медлительница.
4) Неряха, плохая работница. Лучче було дівчиною, як теперки хазяйкою: стоять ложка під лавкою, поросята в печі риють, а собаки горшки миють, коти хату замітають, хлопці в вікна заглядають. Це котора капарниця, то з її сміються.
Ні нар. 1) Нѣтъ, не. Підеш ти до його? — Ні. Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, а чи ні? Ні з ким мені розмовляти до білого світа. Ні на кого жалкувати. 2) Нічого не брали: ні торбини, ні хліба. ні в сих, ні в тих. Въ недоумѣніи, въ нерѣшимости, растерявшись. Сам Турн стоїть ні в сих, ні в тих і репетує на своїх. ні сіло, ні впало. Безъ всякаго повода, совершенно неожиданно. Одного разу сей дурень їй каже так — ні сіло, ні впало: добродійко, чи ви б мене не одружили? То було ніколи й не загляне в нашу хату, обминає наш двір десятою вулицею, .... а це колись одного дня, ні сіло, ні впало, Параска рип нашими сінешними дверима. ні сюди, ні туди. Для обозначенія неловкаго или затруднительнаго положенія. тепер мені так, що ні сюди, ні туди. Я теперь въ крайне неловкомъ (затруднительномъ, безвыходномъ) положеніи. Наїхали гості, вона (пані) й покликала якогось там Микиту, що рубав там дрова... і звеліла розносити чаї... Раз по раз смик та смик за поли: — «Сюди, Микито! Туди, Микито!»... Пані якось не потрапила за полу, та за очкур і смикнула, а він, гаспидів, та був зашморгом... Зоставсь Микита з чаями посеред хати, мов кінь спутаний, та повернувшись до панії: «Сюди, Микито! Туди, Микито! Оттепер вже ні сюди Микиті, ні туди!». 3) ні на віщо и ні на що. Ни къ чему. Оддасте мені те, що вам у дворі ні на віщо не потрібне. ні на що звівся. а) Разорился, обѣднѣлъ, прожился. б) Обезсилѣлъ, исхудалъ отъ болѣзни, горя и пр. 4) ні в світі. Ни за что, никогда. От же, було, й плаче, і тужить, і нарікає на долю, а матері ні в світі не пожаліється. 5) ні за віщо. За ничто. Старі гроші підуть ні за віщо.
Осаджувати, -джую, -єш, сов. в. осади́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Сажать, посадить въ заключеніе. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали... Ой вже Швачки нема, вже го осадили в самім риночку в місті.
2) Заселять, заселить. Вони узгряниччя людом осадили. Моє Підгір'є назад поверну, назад поверну, лучче осажу... Ой сажав же він та три слободи: одну слободу — старими людьми...
3) Осаживать, осадить, останавливать, остановить. Як прийде злодій, так заніз доганя, а притика осаджує.
Понадщерблювати, -люю, -єш, гл. Выщербить часть (во множествѣ).
Поперековувати, -вую, -єш, гл. Перековать (во множ.).
Промчатися, -мчуся, -мчи́шся, гл. Промчаться. Промчишься буря по над ним і прах його розвіє.
