Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балагула

Балагула, -ли, ж. 1) Крытая дорожная повозка, на которой ѣздятъ евреи. Левиц. І. 504. 2) Еврей-извозчикъ на такомъ экипажѣ. 3) Въ юго-западн. краѣ: народникъ изъ польскихъ помѣщиковъ 1830 — 50 гг., членъ особаго народническаго общества въ то время.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАГУЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАГУЛА"
Гилун, -на, м. 1) Мужчина или самець съ однимъ ядромъ. Мил. М. 88. Cм. ґилун. 2) Челокѣкъ, имѣющій грыжу. 3) Вареникъ съ мясомъ. Марков. 151.
Жегна́ння, -ня, с. Прощаніе.
Компас, -су, м. Компасъ. Ком. II. 90.  
Невірненький, -а, -е., Ум. отъ невірний.
Розбиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розбитися, -зіб'юся, -єшся, гл. 1) Разбиваться, разбиться. На Петра Вериги розбиваються криги. Ном. № 520. Піду ж бо я утоплюся, або в камінь розіб'юся. Чуб. V. 22. 2) Сокрушаться, убиваться. Чумакова жінка за чумаком розбивається. Чуб. V. 1032. 3) Раздѣляться, раздѣлиться.  
Розбір, -бо́ру, м. Разборъ, различіе. Нікому нема розбору, не вважають нікого. Кв. І. 148.
Ташний, -а́, -е́ О повозкѣ: покрытая парусиной. Ташна повозка. Харьк. у.
Халазія, -зії, ж. Трепка, взбучка, потасовка. Зевес не дурно похвалявсь: получит добру халазію він видавить з тебе олію. Котл. Ен. І. 29.
Халда-балда, м. Названіе волка въ загадкѣ. Прийшов халда-балда, узяв стрики-брики, почули пойники: вставайте, житники! сідайте на вівсяники, доганяйте халду-балду, одніміте стрики-брики. Ном. стр. 294, № 122.
Челядина, -ни, ж. 1) Взрослая дочь, дѣвушка. Ой тепер же я Не дівка, тепер я в батька не дитина, не дитина та й не челядина. Грин. III. 271. В мене личко — як яблучко, тепер як калина, як вийду я на улицю, — мила, люба челядина. Чуб. V. 12. 2) Женщина. Шух. І. 239, 32. Пішла бідна вдова подовж улонькою да зустрілася із сусідонькою: «Ах, сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити! КС. 1884. І. 32. Ум. челяди́нонька. Грин. III. 538, челяди́ночка. Мил. Св. 17. дівчина-челядиночка. Мил. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛАГУЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.