Веретенний, -а, -е. Относящійся къ веретену. залізо веретенне. Стропильное желѣзо, двухвершковой толщины.
Завідьмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Околдовать. Дочку завідьмувала якась ледащиця.
Зи́кати, -каю, -єш, сов. в. зикнути, -ну, -неш, гл. Кричать, вскрикнуть. Дядько не схотів — ще став зикати на його. Як не крикне, як не зикне. Реве, лютує Византія, руками берег достає; достала, зикнула, встає.
Копанка, -ки, ж. 1) Копаніе, выкапываніе. 3) Родъ маленькаго колодезя безъ вѣнца. Узяв хліба шматочок, а води таки не брат була там у лісі копанка. 3) Выкопанный прудикъ, сажалка. 4) Расчищенное подъ посѣвъ мѣсто въ лѣсу, которое еще нельзя пахать, можно лишь копать. Ум. копаночка. Пішла пошукать води, аж найшла маленьку копаночку.
Надвереджа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. надвереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Повреждать, повредить (о здоровьѣ).
Перешукувати, -кую, -єш, сов. в. перешука́ти, -ка́ю, -єш, гл.
1) Переискивать, переискать наново.
2) Искать, разыскивать, переискивать, переискать. Перешукає, що єсть у возах.
Підсіяти, -сію, -єш, гл. Посѣять еще немного.
Притамувати, -му́ю, -єш, гл. Задержать, придержать.
Уперіщити, -щу, -щиш, гл. Сильно стегнуть, ударить.
Цурпелити, -лю, -лиш, гл. Тащить, волочить. А ну, цурпель уже деревину скоріш!
