Блазник, -ка, м. Ум. отъ блазень.
Витупати, -паю, -єш, гл.
1) Протоптать, вытоптать. Ой хто ж цюю стежечку витупав, до тебе ходячи?
2) Проходить. Цілий день витупала, пораючись.
Маги́рка, -ки, ж. = маґерка. Дід (бере) новий кобеняк, навет батіг новий і нову магирку і з Богом.
Наро́джувати, -джую, -єш, сов. в. народи́ти, -джу́, -диш, гл. Раждать, родить. Так його мати народила.
Оновити Cм. оновляти.
Пайматчин, -на, -не. = паніматчин. В пайматчину одігся бронь.
Поживати, -ва́ю, -єш, сов. в. пожити, -живу, -веш, гл.
1) Жить, поживать, пожить. Та буду без отця й без матері поживати. Я ще хочу на світі пожити.
2) Ѣсть, съѣсть. Стали ми хліба-соли поживати. Дай, Боже, пожити з жінкою і з дітками на тарілочці.
3) Потреблять, потребить, пользовать, воспользоваться. Скупий складає, а щедрий поживає. Поживе добро чесно. Краще... чесно заробляти й поживати. Узяв моє власне та і не віддає, — Бог із ним — хай собі пожива. Як умру, дак худобу поживе чорт знає хто.
4) пожити смерти. Умереть. Таки ж бо я Рузю люблю, хоч смерти пожию. З його рук пожила смерти.
Попалитися, -лимося, -теся, гл.
1) Сжечься, обжечься (во множествѣ).
2) попалилося на небі. При закатѣ солнца облака стали красны.
Чистило, -ла, с. Дѣтскій послѣдъ, placenta.
Шпортнути, -тну, -неш, гл. Пырнуть, кольнуть. Шпортнув ножем.
