Вимилити, -лю, -лиш, гл. Измылить.
Вівтарик, -ка, м. Ум. отъ вівтарь.
Відморити Cм. відпорювати.
Вісень, -ні, ж. = осінь. Мов устала перед очима його та вісень тепла та ясна, коли він побрався з Галею.
Загою́вати, го́юю, -єш, сов. в. заго́їти, го́ю, -їш, гл. Залѣчивать, залѣчить, заживлять, заживить (рану). Всі його рани загоює своїм розумним словом. Його рука поранить і загоїть.
Заломи́ти Cм. заламлювати.
Здря́нка, -ки, ж. Зрачекъ, зѣница.
Припімнути, -ну́, -неш, гл. Вспомнить. Припімнув собі сердешних батька, рідну неньку.
Труп I, -пу, м. Трупъ. О мур старою головою ударилась і трупом пала. Не вискочив Нечаїв кінь із ляцького трупу. трупом стати. Умереть, околѣть. Щоб трупом став до вечора, коли неправду кажу.
Упаслий, -а, -е. Легко откармливаемый. Ці свині, кажуть, ніби-то впаслі.
