Білогрудець, -дця, м. = білогруд 2 а. Ум. білогрудчик.
Гребе́ць, -бця́, м. 1) Работникъ, сгребающій сѣно. Хто йде — горох скубне: гребець скубне у жменю; іде косарь і жнець, — нагарбають в кишеню. 2) Гребецъ, лодочникъ. Ум. Гре́бчик. Пішла заміж за гребця, за гребчика молодця.
Клюбачитися, -чуся, -чишся, гл.
1) Извиваться. Сліпец ( = anguis fragilis, мѣдяница) клюбачится.
2) Взъерошиваться.
Окидати, -да́ю, -єш, сов. в. окинути, -ну, -неш, гл. Окидывать, окинуть. Сам Турн стоїть ні в сих, ні в тих, скрізь ярим оком окидає.
Поцмокатися, -каюся, -єшся, гл. Поцѣловаться.
Починати, -на́ю, -єш, сов. в. почати, -чну, -не́ш, гл.
1) Начинать, начать. Я не знаю, що мені робити, що мені почати. Тогді козаки як діти не гаразд починали, по дві штуки гармат набірали.
2) = починатися.
Сага, -ги, ж. Заливъ рѣчной. Хведора безрідного.... над сагою Дніпровою в чистім полі поховати.
Сипанка, -ки, ж. Деревянная посуда для ссыпки зерна.
Сплющати, -ща́ю, -єш и сплющувати, -щую, -єш, сов. в. сплющити, -щу, -щиш, гл. Закрывать, закрыть, сомкнуть (глаза). Ручки зложу, очки сплющу та ще слово скажу: через тебе, моя мила, в чорний гріб заляжу.
Щебетання, -ня, с.
1) Щебетаніе. Нема в саду соловейка, нема щебетання.
2) Веселый разговоръ, веселая болтовня.
