Гайдуцький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гайдуку 1.
Збача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зба́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Извинять, извинить. Нехай тобі Бог звидить і збачить. От же Господь їй, лиходійці, сього й не збачив: хоч не скірен, та влучен. 2) Замѣчать, замѣтить, увидѣть.
Зголо́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зголоси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Отзываться, отозваться, выражать, выразить желаніе. Хто мене молоду додому проведе? — Зголосився козак.
Калічка, -ки, об. ум. отъ каліка.
1) Немного калѣка или маленькій калѣка.
2) Вторая ручка на косовищѣ, — въ концѣ его.
3) Родъ съѣдобнаго гриба.
Крупний, -а́, -е́ = крупкий. Зазнаєши крупного й м'ягкого.
Мокра́вина, -ни, ж. = мокрина.
Панча II, -чати, с. = паненя.
Плит, -та, м. Плотъ.
Позрікатися, -каюся, -єшся, гл. Отказаться (отъ многаго, о многихъ).
Чемер, -ра, м.
1) Хохолъ. Взяв він його добре за чемер.
2) мн. ? Внутренности? Уночі не їв, так йому чемері затягло. Cм. чемі́р.
3) Болѣзнь лошадей.
