Буханець, -нця, м.
1) Круглый пшеничный или гречневый хлѣбъ. Лучче в людей сухарці, ніж у мачухи буханці. Їдять дівки колачі, молодиці буханці, а парубки сухарці.
2) Одинъ хлѣбъ. Собака узяв з стола буханець хліба.
3) Толчекъ, тумакъ. Иноді було й буханця уліпить Чіпці в спину.
Вилучатися, -чаюся, -єшся, гл. Держаться криво, имѣть искривленный спинной хребетъ.
Діл IІ, -лу, м. Часть, доля. В діл Матвієві пішла пасіка.
Заґе́лґати и заґе́лкати, ґаю (каю), -єш, гл. Закричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ). Загелкали гуси. II, 35. Заґелкали мов индики.
Катир, -ра, м. Селезень. Ой ходила дівчина по полю да гонила катира додому. Cм. качур.
Легат, -та, м. Легатъ. Ієзуїт Посевин, легат папський, перший начав Унію в Україні.
Неклан, -на, м. Сказочный эпитетъ борова: кабан-некла́н. Испорченное вмѣсто іклан, т. е. имѣющій большіе ікла (клыки).
Ночувати, -чую, -єш, гл.
1) Ночевать. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? Там, де хата тепленькая, де дитина маленькая, — там я буду ночувати дитиночку колихати. чи здорові ночували? Хорошо-ли провели ночь? (Утреннее привѣтствіе).
2) Спать вмѣстѣ дѣвушкѣ и парню. Уже Василь одкинувсь од Марини, — ночує з Галькою.
Поспіл I нар. = поспіль. Дарма що стара, а ще б поспіл билася з чоловіком. Поспіл три тиждні роблять.
Уладнуватися, -нуюся, -єшся, гл. Снарядиться.
