Відлига, -ги, ж. Оттепель.
Звоюва́ти, звою́ю, -єш, гл. Завоевать, одолѣть. Хтіли Почаєв звоювати. Да іще він думає, гадає, щоб козака Голоту звоювати.
Згальмува́тися, -му́юся, -єшся, гл. Сбиться съ толку, свихнуться. Далі що йому робити? Зовсім згальмувався: як ні за що стало пити — гавкати нанявся.
Змунити, -ню, -ниш, гл. Померкнуть. Сонце то засяє, то змуне. Сонце майорить між ними (хмарами) — то засяє, то овсі змуне.
Кошт, -ту, м.
1) Расходъ, издержки. Хитро, мудро та невеликим коштом.
2) Иждивеніе, средства. Поробивши власним коштом човни. Хрест я вже своїм коштом ставлю.
Необходимий, -а, -е. Такой, котораго нельзя обойти. Як пійдуть дощі, дак грязь буде необходима.
Пурняти, -ня́ю, -єш, гл. Пасть ночью стадо овецъ.
Роззявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роззявити, -влю, -виш, гл. Разѣвать, разинуть. Роззявив губу. І губи не роззявив. Не сказалъ ни слова. Лаяла-лаяла, а він і губи не роззявив. чобіт ро́та роззявив. Въ сапогѣ носокъ разорвался, верхъ отдѣлился отъ подошвы.
Тварь, -рі, ж.
1) Тварь, твореніе, животное. Шия у вовка суцільна, а не так, як у прочої тварі.
2) Лицо. Червона гарасівка тобі до тварі. Ум. тварючка.
Харкати, -каю, -єш, гл. Харкать. Зачав плювати та харкати. Стогнали, харкали....
