Брязь! меж., выраж. звукъ металла или стекла. Перстень бризь! Стук, брязь в віконечко: вийди, вийди, коханочко!
Гелета, -ти, ж.
1) Деревянный сосудъ, боченокъ.
2) Подойникъ. Ум. гелетка. В мене грошей гелетка.
Закупний, -а, -е. закупні куми́ = окупні куми́.
Нарі́жник, -ка, м. 1) Уголъ крыши, угловое стропило. 2) Оковка листовымъ желѣзомъ угла сундука (на крышкѣ и внизу). 3) Часть ключа. прибора для ношенія сѣна. Cм. ключ.
Начитатися, -та́юся, -єшся, гл. Начитаться.
Осище, -ща, с. Осиное гнѣздо. А у того чоловіка на горищі та завелись оси... Він до того осища, аж оси тільки дзз!
Піддружий, -жого, м. На свадьбѣ помощникъ дружка. Поперев'язували дружка і піддружого рушниками довгими.
Розбірати, -ра́ю, -єш, сов. в. розібрати, -беру, -реш, гл. 1) Разбирать, разобрать на части, разлагать на составныя части. Твою хату (будуть) розбірати. Шинкарочко молода, давай меду і вина, пиши гроші на стіну. Ой як стіну розбереш, тоді гроші побереш. Люде піч розберуть. 2) Разбирать, разобрать, разнести по качеству или назначенію вещи, разсортировать. Одомкнув скриню і все таки мовчки став розбірати. Що їм відкладає, що особо одбірає. 3) Разбирать, разобрать, расхватать. Зосталось сім сиріточок малюсіньких, і як їх стали люде розбірати, то й вона хлопчика.... взяла у прийми. А нуте, пани молодці, казав він, роскидаючи броню на долівці, — розбірайте у кого нема. 4) Разбирать, разобрать, различать, разсматривая. Довго я не хотів їсти сирого мяса; да вже як привик, тоді вже й не розбірав. Не розбіра, їсть усіх, їсть і дівчаток, і хлопчиків. Часом вони любили не розбірати своєї і чужої одежі. 5) Раздѣлывать, раздѣлать тушу. Піймав ту свиню, заколов та й ну розбірати. 6) Разбирать, разобрать, понимать, понять, взять въ толкъ. Буду слухати, що мені казатимеш, буду й сама розбірати. Що воно означа? Нехай письменні розберуть. 7) Раздѣвать, раздѣть. Увечері кличуть: «Іди до панночки — розбірати». 8) Разбирать, разобрать, пронимать, пронять, начать дѣйствовать. Пропасницю лічать так: як тільки вона почне розбірать чоловіка.... Ой уже мою та головоньку та хміль розбіра. Радюка почала розбірати злість. Його дуту туга розбіра.
Шибкий, -а́, -е́ Стремительный, быстрый, порывистый. Вода шибка. Шибкий, як вітер. Шибка рибка в морі гуляє доволі. Тяжке сирітство..., гірка неволя в чужій роботі приборкали її шибку думку.
Шуткома нар. Шутя. Він це шуткома зробив.
