Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

баймуд

Баймуд, -да, м. Дуракъ, остолопъ, болванъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙМУД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙМУД"
Жура́вчик, -ка, м. Ум. отъ журав.
З'єдно́чення, -ня, с. Соединеніе.
Кобзарство, -ва, с. соб. Кобзари. К. Кр. 112.
Ма́зур, -ра, м. 1) Мазуръ, полякъ изъ Мазуріи. 2) Танецъ мазурка. 3) Зоол. Fringilla montana. Вх. Пч. II. 11.
Накли́катися, -чуся, -чешся, гл. Назваться, напроситься.
Насв'я́чувати, -чую, -єш, сов. в. насв'яти́ти, -в'ячу́, -тиш, гл. Насвячивать, насвятить.
Перепарувати, -ру́ю, -єш, гл. Перестать испаряться.
Полотиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. II. 30.
Померлий, -а, -е. Умершій. Царство небесне померлим душам.
Пуль! меж. Призывъ для индюшатъ, цыплятъ, гусятъ. Kolb. I. 65, 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙМУД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.