Благові́сний, -а, -е. 1) Благовѣщенскій. Із благовісного теляти добра не ждати. 2) Полуумный, сумасшедшій. Благовісний, мов у петрівку теля.
Докоря́ння, -ня, с. Укоры, упреки; упреканіе.
До-цури́ нар. все до-цури́. Все рѣшительно. згоріло до-цури́. Сгорѣло до тла.
Коловий, -а́, -е́ Круговой. Колова. Въ шлеѣ: круговой ремень, къ которому пришиты откосные ремни. колова́ свита. Cм. свита.
Молочли́вий, -а, -е. Дающій много молока, обильный молокомъ.
Побрести, -бреду́, -де́ш, гл.
1) Пойти въ бродъ. Побреду я по кісточки, щоб любили невісточки. Хоч побреду через воду, да до свого роду.
2) Побрести. Вона подумала: мабуть мій бичок додому побрів.
Почерничити, -чу, -чиш, гл. Побыть монахиней.
Прабаба, -би, ж. Прабабушка.
Присвячувати, -чую, -єш, сов. в. присвяти́ти, свячу, -тиш, гл. Посвящать, посвятить. Чернець про те, щоб Господеві тіло і душу в жертву чисту присвятив. Посвящать, посвятить кому свое произведеніе.
Чапко нар. 1) Усердно. 2) Скоро, поспѣшно. Кладе чапко гроші в кисетину. Ум. чапке́нько. Побіжу лиш, чапкенько попереду.
