Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байрачний

Байрачний, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ байраку 1, буерачный, овражистый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙРАЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙРАЧНИЙ"
Богоматір, -тері, ж. Богоматерь. Чуб. І. 165.
Відрадність, -ности, ж. = відрадість. Не маю я відрадности від свого нелюба. Чуб. V. 361.
Запа́дистий, -а, -е. Впавшій, впалый. Широкі груди, хоч і западисті. Г. Барв. 22.
Кашоварка, -ки, ж. Кашеварка. Желех.
Лиши́р, -ра, м. Лишай. Вх. Зн. 33.
Ма́мочка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Превсякий, -а, -е. Всяческій; всевозможный. Там він бачив — крий Боже — яку тьму-темряву всякої-превсякої птиці. Стор. МПр. 167.
Прикукати, -каю, -єш, гл. О кукушкѣ: призвать кукованьемъ. Вх. Лем. 456.
Пузвеликий, -а, -е. Указательный (о пальці). Пузвеликий палець. Черк. у.
Скелистий, -а, -е. Скалистый. (Будинки) стояли на високому скелистому шпилі. Левиц. І. 217.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙРАЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.