Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балабула

Балабула, -ли, ж. ? Чуб. ІІІ. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАБУЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАБУЛА"
Вовченя, -няти, с. = вовча. Вовчиця на сонці з вовченятами грається. Рудч. Ск. І. 134.
Зазу́ванець, -нця, м. Каждый изъ пары сапогъ, такъ сдѣланный, что его можно надѣвать безразлично на обѣ ноги. Вх. Зн. 19.
Нахурувати, -ру́ю, -єш, гл. Нагрузить возы кладью.
Оманити Cм. (зманювати.
Поголосити, -шу́, -сиш, гл. Поплакать.
Сулія, -лії, ж. Большая бутыль. Ум. сулі́йка. Грин. І. 235.
Темнити, -ню́, -ни́ш, гл. Затемнять, омрачать, дѣлать темнымъ. Шейк.
Тропак, -ка, м. Трепакъ, названіе танца. Єще вдару тропака, бо в мене натура така. Стор. МПр. 52.  
Филозофний, -а, -е. Умный, мудреный. хитрый. Вх. Зн. 75.
Шиндокора, -ри, ж. Мошна, калита. А на йому шуба-люба, а у тій шубі шиндокора, а в шиндокорі три шеляжечки. Чуб. III. 425.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛАБУЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.