Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байдачний

Байдачний, -а, -е. Принадлежащій, свойственный байдаку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДАЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДАЧНИЙ"
Арха́нгольський, -а, -е. Архангельскій.
Брунелька, -ки, ж. Brunella vulgaris Benth. ЗЮЗО. І. 115.
Дотепе́р нар. До настоящаго времени, до сей поры. Бідив я, та й дотепер бідую. Камен. у. Як тримав я поїдинка (11 десятин) тоді, та й дотепер тримаю. Камен. у.
Ігі, ігій, меж. = іги.
Переносити 2, -шу́, -сиш, гл. Переносить, перенести (многіе предметы). Я оті дрова переносив у хату, бо дощ помочить. Рудч. Ск. І. 170.
Поселок, -лка, м. Поселокъ. Слобід ще не було так багато як тепер, а так було — де не де поселок. Драг. 417.
Прямо нар. Прямо. Чуб. V. 207. Прямо неси до моєї хати. Рудч. Ск. І. 97. Ум. пряменько, прямесенько.
Слабосилля, -ля, с. Слабосиліе. К. Іов. 84.
Сонюга, -ги, об. Соня, любящій, любящая спать. Конст. у. Ум. сонюжка.
Увапнитися, -нюся, -нишся, гл. Запачкаться известью. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙДАЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.