Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байстрючок

Байстрючок, -чка, м. Ум. отъ байстрюк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙСТРЮЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙСТРЮЧОК"
Басаримок, -мку, м. = басаринок 1. Дітям усього понавозив — усяких басаримків. Рудч. Ск. II. 113.
Дон, -на, м. = донець. Якийсь дон кашу міша в казанах ложкою. О. 1862. І. 76.
Завіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. заві́рити, -рю, -риш, гл. Увѣрять, увѣрить. Мене завірили люде, що тебе нема вже на сім світі. Стор. МПр. 54.
Здо́біль нар. Въ изобиліи. І корсеток здобіль, і плахот, і спідниць... Всього в мене здобіль. Скриня як налита. Г. Барв. 227.
Кльокати, кльо́чу, -чиш, гл. = квоктати. Cм. кльока. Шух. І. 238.  
Клювати, -клюю́, -єш, [p]одн. в.[/p] клюнути, -ну, -неш, гл. 1) Клевать, клюнуть. Їдять шляхту, клюють очі. Шевч. 174. Списав спину, що й курці нігде клюнути. Ном. № 4016. 2) Биться (о пульсѣ). Вже жили не клюють. Ном. № 8233.
Крижатий Cм. крижастий.
Нерість, -рости, ж. Все земное (кромѣ воды), что не растетъ и что не создано искусственно: земля, камни, металлы, т. е. вообще минералы. Водиця Іорданниця, очищаєш каміння, креміння і всякую нерість. Cм. нерость.
Обгорілий, -а, -е. Обгорѣлый. Стоїть обгорілий пеньок. Рудч. Ск. II. 108.
Ужиткування, -ня, с. Употребленіе, извлеченіе пользы. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙСТРЮЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.