Глаголіти, -лю, -лиш, гл. Разговаривать. Їли, пили, глаголіли.
Град II, -ду, м. 1) = Го́род. (Заимствовано изъ церк.-слав.). 2) Огорожа. Ой у саду, в саду-винограду, там стоїть коник коло граду.
Збі́рня, -ні, ж. Комната, гдѣ собирараются на сходку.
З'являтися, -ля́юся, -єшся, сов. в. з'яви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Являться, явиться. Там, де його ніхто не сподівався, там він з'являвсь. Нова рада, нова рада світу ся з'явила. Перед гетьманом козаки з'явились.
Москаленя́, -ня́ти, с. 1) Ребенокъ-великоруссъ. 2) Ребенокъ солдата.
Набі́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Набѣгаться. Набігався, пійду ляжу спати.
Позарани нар. Послѣзавтра. Позарани будеме мати сьвато Спаса.
Померзенитися, -нюся, -нишся, гл. ? Не померзенившись з ким, не міти приятеля. Судя по варіанту (не посварившись) должно было-бы значить: поссориться.
Свідомо нар.
1) Извѣстно, знакомо.
2) Сознательно.
Тягота, -ти, ж.
1) Тягость, тяжесть. У тяготі воли йдуть. Треба взяти чоботи, в них тягота невелика.
2) Печаль, скорбь. Свому серцю, моїй душі тяготи не чини.
3) Беременность. Зайшла крульова у тіготу.
