Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байдужний

Байдужний, -а, -е. = байдужий. К. Кр. 17. Г. Барв. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДУЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДУЖНИЙ"
Англі́йський, -а, -е. = Ангеля́нський. Желех.
Бендюжник, -ка, м. Ломовикъ, ломовой извозчикъ. Херс.
Відважність, -ности, ж. Отважность. Желех.
Гнилий, -а, -е. 1) Гнилой, испорченный. Гнила капуста. Дров нарубав гнилих. Рудч. Ск. І. 124. 2) Гнилой, гніющій. Гниле болото. Гнила зіма. О. 1861. І. 322. 3) Гнила кватиря. Третья четверть луны. Гнила кватиря — робить нічого не слід, бо буде порча. Чуб. І. 10. Cм. гнилуша. 4) Гниле слово. Скверная брань.
Попряник, -ка, м. Медовый пряникъ. Борз. у.
Садок, -дка, м. Ум. отъ сад. Садикъ.
Соромливо нар. Стыдливо.
Страпки, -пок, ж. Отрепье, рубище. Гайс. у.
Хрестити, -щу, -стиш, гл. 1) Крестить (новорожденнаго), совершать крещеніе. Хрестять люде, хоч ся ще не уродило. Ном. 2) Крестить, осѣнять крестомъ. Пестить Горпина свою первістку.... аби прокинулось, аби поворухнулось — уже вона й коло колиски, і хрестить, і цілує. МВ. І. 97.
Чеперуха, -хи, ж. = чепера. Вх. Уг. 274. Ум. чеперушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙДУЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.