Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байдужний

Байдужний, -а, -е. = байдужий. К. Кр. 17. Г. Барв. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДУЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДУЖНИЙ"
Безсторонність, -ности, ж. Безпристрастіе. Желех.
Доповня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. допо́внитися, -нюся, -нишся, гл. Дополняться, дополниться.
Позсилати, -лаю, -єш, гл. То-же, что и зіслати, но о многихъ.
Поперепалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Пережечься (во множествѣ).
Прокашлювати, -люю, -єш, сов. в. прокашляти, -ляю, -єш, гл. Прокашливать, прокашлять.
Свічарь, -ря, м. Свѣчникъ, свѣчной мастеръ.
Смертенний, -а, -е. Смертельно, безнадежно больной. Де вже їй устати? Зовсім смертенна лежить. МВ. (О. 1862. І. 92).
Хлів, -ва, м. Хлѣвъ, помѣщеніе для скота. Бджола з дупла, а свиня з хліва. Ном. № 13168. Моє діло теляче, наїлося та і в хлів. Ном. № 13576. Ум. хлівець, хлі́вчик, хлі́вчичок. Стоїть хлівець, повний овець. Ном. стр. 290, № 4.
Цибульовище, -ща, с. Грядка, гдѣ росъ лукъ. Фр. (Желех.).
Чужина, -ни, ж. 1) Чужбина. Ном. № 9418. Ой піду я з туги на чужину. Н. п. 2) Чужіе люди, чужой человѣкъ. Привикай, привикай, серденятко моє, поміж чужиною. Н. п. Чужа чужина не пожалів. Мил. 179. Кланяйся, дитя моє, чужій чужині. Грин. III. 411. В мене невіхна чужа чужина. Чуб. V. 699. Ум. чужинка, чужинонька, чужи́ночка. Ном. № 334. Чужа чужинонька — не рідна родинонька. Мил. 197.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙДУЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.