Виповнювати, -нюю, -єш, гл. = виповняти. Кров'ю річки й озера виповнювали.
Закозакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать вести жизнь козака.
Зуховатий, -а, -е. Молодецкій, хватскій. Над річкою стоїть хата, там дівчина зуховата. Гуляй, доню, ізводь хлопців, но вибірай все молодців; чи убогий чи багатий, аби був зуховатий.
Копиш, -ша́, м. Палочка, заостренная въ видѣ лопаточки, — для копанія земли (у дѣтей). Зробив копти, — он шо діти на вулиці пічки копають, та й ходе кругом криниці, підкопує її.
Лапоць, -пця, м. Лапоть. Бѣлоруссизмъ, употребленный въ слѣдующей пословицѣ: Потапці-потапці, вліз чорт у лапці.
Луски́рь, -ря́, м. Родъ рыбы.
Окукобитися, -блюся, -бишся, гл.
1) Свить гнѣздо.
2) Устроиться, устроить хозяйство. Так окукобилась, мов та горличка.
Сказитися, -жуся, -зишся, гл.
1) Взбѣситься. Собака сказилася. Трохи з серця не сказився.
2) Испортиться.
Скотинний, скотинячий, -а, -е. Относящійся къ скоту, скотскій. Це був у нас скотинячий ярмарок.
Хвіртка, -ки, ж. Калитка. Піп у хвіртку, а чорт у і дірку. Cм. фіртка. Ум. хвірточка.
