Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балакливий

Балакливий, -а, -е. Разговорчивый, говорливый, словоохотливый. Чуб. I. 231. Веселий, ручий молодик, письменний, смілий, балакливий. Мкр. Г. 7. Панночка така весела, балаклива. МВ. (О. 1862. ІІІ. 48)., Ум. балакливенький. Така в вас балакливенька оця дівчина. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАКЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАКЛИВИЙ"
Бликання, -ня, с. 1) = блимання 1. 2)очима = блимання 2.
Видох(Ну)Ти, -хну, -неш, гл. Передохнуть. Гей! шоб ти йому видохла, сучого сина худобо! Рудч. Ск. І. 194.
Вицвяхувати, -хую, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Відполіскувати, -кую, -єш, сов. в. відполоскати, -щу, -щеш, гл. Отмывать, отмыть, полоща въ водѣ.
Дзюб! IІ меж., выражающее клеваніе. На маковці сиділа, дрібен мачок дзюбала: дзюб, дзюб, дзюбанець! Маркев. 74.
Зстародавна нар. Издревле.
Лю́дки́, -ків, мн. ум. отъ люде.
Окладкуватий, -а, -е. Плотный. Окладкуватий віл. Хорол. у.
Переплавний, -а, -е. Переплавна середа. Преполовеніе. У переплавну середу пасла дівка череду. Н. п.
Твердіський, -а, -е. = твердісінький. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛАКЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.