Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бісовський

Бісовський, -а, -е. 1) Дьявольскій, бѣсовскій. Сила бісовська і та одступаєть. Чуб. І. 164. 2) Употребл. какъ эпитетъ бранный: бісовська мати, бісовська дочка. Як побачив я твою бісовську гагару, то вона мені здалась страшніш од самісенького чорта. Стор. II. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 69.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІСОВСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІСОВСЬКИЙ"
Дозоли́ти Cм. Дозоляти.
Мурло́, -ла́ 1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло.
Нава́блювати, -блюю, -єш, сов. в. нава́бити, -блю, -биш, гл. Приманивать, приманить, привлекать, привлечь (многихъ).
Перетин, -ну, м. Перерывъ. Українці живуть тепер скрізь без перетину по цілій Полтавщині.
Піддовбувати, -бую, -єш, сов. в. піддовба́ти, -ба́ю, -єш, и піддовбти́, -бу, -бе́ш, гл. Поддалбливать, поддолбить, подковырять.
Побуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. побудити, -джу, -диш, гл. Будить, разбудить (многихъ). Уставає Василева мати, усю свою челядь побуджає. Чуб. V. 703. Побудив усіх. Грин. І. 200 Нас побуди... Тоді вона побудила їх. Драг. 305. Побудив своїх братів. Драг. 334.
Простень, -ні, ж. Нитка на веретенѣ. Шух. І. 148. Вх. Зн. 55.
Стольний, -а, -е. 1) Стольный, столичный. 2) сто́льне місто = посад (въ свадебномъ обрядѣ). Благослови мене ти, мій батеньку, на посаді сісти, та на стольнім місті. Свад. п.
Тлумок, -мка, м. = клунок. Ум. тлумочок.
Товаря, -ряти, с. Теленокъ, не взрослая штука рогатаго скота. Чи прийшли мої товарята з поля?
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІСОВСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.