Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білявиця

Білявиця, -ці, ж. = білявина. Гол. IV. 508. Та де ж моя білявиця, що і не видаю. Pauli. II. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯВИЦЯ"
Безгоміння, -ня, с. Безмолвіе. На місяцеві спокон-віку безвітря, безгоміння. Ком. І. 41.
Дві́йка, -ки, ж. Двойка въ картахъ.
Доруча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить.
Зашпунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закупорить, заткнуть.
Ми́тіль, -лю, м. = мятель. О. 1861. XI. Свид. 59.
Піятика, -ки, ж. Выпивка, пьянство. Щоби мене споминали на піятиці. Грин. ІІІ. 285.
Погарчати, -чу́, -чи́ш, гл. Поворчать (о собакѣ и человѣкѣ).
Поматіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Выругать по матери.
Понадгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Отгресть часть (во множествѣ).
Умивальний, -а, -е. Умывальный. Моя вмивальна чаша. К. Псал. 137.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЯВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.