Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білявиця

Білявиця, -ці, ж. = білявина. Гол. IV. 508. Та де ж моя білявиця, що і не видаю. Pauli. II. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯВИЦЯ"
Вирипати, -паю, -єш, гл. Выхолодить (комнату), часто отворяя дверь. Там так вирипають хату, що й собака не вдержиться.
Дратува́ння, -ня, с. Раздраженіе.
Лінкува́тий, -а, -е. Лѣнивый, довольно лѣнивый. Хлопець лінкуватий був, млявий. Г. Барв. 223.
Небіль, -лю, м. Крупный камень песчаникъ (не битый). Мнж. 186.
Помаяти, -маю, -єш, гл. Развѣваться нѣкоторое время. Уже моя руса коса по двору помаяла. Чуб. V. 582. Не дають вітри постояти, зеленому листу помаяти; та не дають люде погуляти, русою косою помаяти. Мил. 87.
Порозгвинчувати, -чую, -єш, гл. Развинтить (во множествѣ).
Правовірник, -ка, м. Правовѣрный человѣкъ. І правовірникам серця возвеселяв. К. МБ. X. 10.
Протуркати, -каю, -єш, гл. = протуркотати.
Суньролов нар. Стремглавъ. Вх. Зн. 67.
Туман, -ну, м. 1) Туманъ. Над ним хмарою чорніє туман тяжкий. Шевч. тумана перти. Дурачить, врать. Св. Л. 174. туман навести на ко́го. Обморочить, отуманить. На тебе десь туман у Литві навели. Греб. 384. 2) Весенняя хороводная игра. Мил. 49. Ум. туманочок. Шевч. 95, туманець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЯВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.