Витлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витліти, -лію, -єш, гл. Истлѣвать, истлѣть.
Дерева́ч, -ча́, м. 1) Насѣк.: а) Дровосѣкъ, скрипунъ, Cerambyx. б) Hylotrupes bajulus. 2) Дятелъ.
Комірниця, -ці, ж. Квартирантка.
Обава, -ви, ж. Замедленіе, медленность.
Остудник, -ка, м. Растеніе: а) Ononis spinosa. б) Herniaria glabra. L.
Подужчати, -чаю, -єш, гл. Сдѣлаться сильнѣе, здоровѣе. От як зачала та конячка гризти траву, то й трошки подужчала. Слабим, щоб подужчали, давав пить по маленькому кухлику горілки.
Позастрявати, -ряємо́, -єте, гл. Застрянуть (во множествѣ). Иродову греблю прорвала вода і вози там позастрявали.
Попідмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Подговорить, подстрекнуть (многихъ)
Таляпалка, -ки, ж.
1) Женщина, которая возится съ какой нибудь жидкостью, какъ то: мажетъ комнату, бѣлитъ, краситъ что-нибудь, моетъ и т. п.
2) Замарашка, пачкунья, неряха.
Товктися, -вчуся, -чешся, гл.
1) Толочься, толкаться, слоняться. Товчеться, як Марко по пеклу. Товчеться по хаті, як курка з первим яйцем.
2) Тузить другъ друга. Біда навкулачки, товчеться.
