Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білуха

Білуха, -хи, ж. Бѣлолицая, бѣлая какъ снѣгъ женщина, блондинка. Шейк. Ум. білушка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛУХА"
Го́сточко, -ка, м. Ум. отъ гість.
Окур, -ра, м. 1) оку́р. Окуриваніе. У кирпичниковъ, горшечниковъ: первоначальный легкій огонь, при которомъ обжигаемое окуривается дымомъ. Вас. 180. 2) Окур. курево, которымъ подкуриваютъ пчелъ. Шух. І. 111.
Панування, -ня, с. 1) Владычество, господство. Карає він і царства, і престоли, щоб зупинить неправе панування. К. Іов. 76. 2) Царствованіе. 3) Барская жизнь. Моє панування — гірке горювання. Чуб. V. 744.
Перепіти, -пію, -єш, гл. = переспівати. Ой що вміли, перепіли, — співайте сами. Рк. Макс.
Розшкепити, -плю, -пиш, гл. Расколоть, разщепить. Вх. Лем. 463.
Татців, -цева, -ве = таточків. Шейк.
Травиця, -ці, трави́ченька, трави́чка, -ки, ж. Ум. отъ трава.
Устой нар. Стоймя. Огорожен дошками встой.
Чайма, -ми, ж. Парусъ. Встрѣчено лишь въ фальсифицированной думѣ о походѣ князя язычника. Стали корабелі свої чайми підимать, як стадо лебедів вони од берега одпливали. ЗОЮР. І. 176.
Чубогрійка, -ки, ж. = лобогрійка. Херс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.