Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білокопитий

Білокопитий, -а, -е. Съ бѣлыми копытами, бѣлокопытый. Кінь білокопитий. Гн. І. 164., Ум. білокопитенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОКОПИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОКОПИТИЙ"
Дриглі́, -лі́в, м. мн. = драглі. Вх. Зн. 16.
Жоло́пати, -паю, -єш, гл. Жрать. Коли ти наїсися вже? Од самого ранку все жолопає та й жолопає.
Заденчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = заднити. Діжку ще не заденчено. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Земля́нка, -ки, ж. 1) Землянка. Вириєм землянку, виведем сяку-таку оселю та й будем жить. Рудч. Ск. І. 131. 2) Въ пѣсняхъ иносказательно: могила. 3) Картофель (возлѣ Бучача въ Галиціи). Вх. Зн. 21. Ум. земля́ночка. Узяв собі паняночку, у чистім полі земляночку. Чуб. V. 800.
Іванчик, -ка, м.золотий. Раст. Galium luteum. Шух. І. 21.
Присвяток, -тка, м. Небольшой праздникъ. Чуб. III. 253.
Проболіти, -лю́, -ли́ш, гл. Проболѣть. Проболіла рука три дні, а тоді перестала. Харьк.
Сплюх, -ха, м. Названіе зайца. Вх. Пч. II. 6.
Фабури, -бур, ж. мн. Бакенбарды. Вх. Лем. 4 77.
Хмуровокий и хмуроокий, -а, -е. Съ угрюмо смотрящими глазами, т. е. угрюмый, сердитый. Вх. Зн. 76. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОКОПИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.