Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білохатий

Білохатий, -а, -е. Съ бѣлыми хатами. Оглав білохатий. Шевч. 492.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОХАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОХАТИЙ"
А́ґрус, -су, м. Крыжовникъ. Rhamnus grossularia, ЗЮЗО. І. 133. Аґрист уже достиг. Шейк. Нарви аґрусу!
Віддарок, -рку, м. Обратный подарокъ. МУЕ. ІІІ. 76. віддарки давати. Отдаривать. Маркев. 126.
Відійти Cм. відходити.
Дубле́нець, -нця, м. Выдѣланная дубленая кожа. Вх. Уг. 237.
Дяконе́нко, -ка, м. Сынъ діакона.
Кошарчина, -ни, ж. Небольшая кошара. Полт. г.
Неприступний, -а́, -е́ Недоступный, неприступный. Неприступна панна сама запобігла Четвертинського. Стор. МПр. 70.
Озерниця, -ці, ж. Лиманная, озерная соль (2-й сортъ). А в нас не сіль, а в нас не сіль, а в нас озерниця. Чуб. V. 1037.
Спотичка, -ки, ж. Столкновеніе, преткновеніе. Найбільш має з становим спотичку піп. Отой йому спотичку робе. Н. Вол. у.
Урунитися Cм. урунюватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОХАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.