Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білужий

Білужий, -а, -е. Бѣлужій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛУЖИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛУЖИЙ"
Божіння, -ня, с. Божба. Борз. у. Божіння тобі нічого не поможе. Н. Вол. у.
Відсип, -пу, м. Плата частью продукта за рушенье пшена. Товкла в нас просо за одсип. Г. Барв. 12.
Зага́чувати 2, -чую, -єш, сов. в. зага́чити, -чу, -чиш, гл. Захватывать, захватить крюкомъ; зацѣплять, зацѣпить, задѣвать, задѣть, завлечь, привлечь. Хлопці його у свою компанію загачили хитрощами.
Зацокота́ти и зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. МВ. (О. 1862. III. 54). Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата. Стор. II. 31.
Змійок, -йка, м. Ум. отъ змій.
Переплатити Cм. переплачувати.
Помести Cм. помітати.
Радіння 2, -ня, с. Радованіе, радость.
Сікачка, -ки, ж. Сѣчка (для рубки капусты). Полт.
Стовбурина, -ни, ж. Одинъ стволъ растенія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛУЖИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.