Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білогривець

Білогривець, -вця, м. 1) Конь съ бѣлой гривой. 2) Птица Turdus torquatus, дроздъ ошейниковый. Вх. Пч. II. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГРИВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГРИВЕЦЬ"
Барбачія, -чії, ж. пт. Galerita cristata, хохлатый жаворонокъ. Вх. Лем. 390.
Вислужити, -ся. Cм. вислужувати, -ся.
Гаман I, -на, м. Кожаный мѣшочекъ для храненія табаку, карманныхъ вещей; мошна, кошелекъ. Чуб. V. 919. Загубила чотирі гроші з гаманом. Ном. № 12533. Товчуть, як жиди гамана. Десь у мене був з кулями гаман. АД. І. 173. Ум. гаманець, гаманчик. Аф. 354. «Ти курець?» — Курець, ясновельможний пане. «А є люлька й гаманець?» Рудч. Ск. II. 202. Ув. гаманище, гаманяка.
Грязь, -зі́, ж. Грязь. В-осени ложка води, а дві грязі. Ном. № 13612.
Дурнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Дурачиться, шалить. Люде до божого дому йдуть, а ми дурнуємо та пустуємо. Харьк. 2) Быть безъ употребленія. Яке любе місце, та й дурнує: віддали б кому на ґрунт. Камен. у.
Нажи́во нар. На жизнь. Пив горілку не наживо, а на смерть. О. 1861. X. 32.
Ніж 1, ножа, м. 1) Ножъ. складений ніж. Карманный, складной ножъ. Левиц. Пов. 228. Ум. но́жик. 2)у плузі = чересло. Шух. І. 165.
Під 1, по́ду, м. 1) Низъ, низменное мѣсто, западина. Херс. Полт. Перепелиця сіла на, поду. Харьк. 2) Основаніе, мѣсто для основанія чего либо, напр. стога, печи и пр. Вас. 180. Поди під стіжки. Левиц. КС. 4. 3) Возвышеніе, подмостки, напр. возвышеніе въ мельницѣ, гдѣ находятся жернова. Мик. 481. Часто во мн. ч. У клуні пшениця на подах була. Зміев. у. 4) Неподвижное основаніе вѣтряной мельницы. 5) = горище. Kolb. І. 57. Ум. підок.
Позавидіти, -джу, -диш, гл. = позавидувати. Желех.
Прищитися, -щуся, -щишся, гл. 1) Покрыться прыщами. Не поштрикала коржів, а вони й поприщились. Харьк. 2) Харахориться. Та якого гаспида прищишся? Ном. № 3543.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОГРИВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.