Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білогривець

Білогривець, -вця, м. 1) Конь съ бѣлой гривой. 2) Птица Turdus torquatus, дроздъ ошейниковый. Вх. Пч. II. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГРИВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГРИВЕЦЬ"
Бліховня, -ні, ж. = бліх. Желех.
Доколи́шній, -я, -є. По какое время существовавшій; когда то бывшій.
Здоро́вити, -влю, -виш, гл. Поздравлять. Желех.
Лаістий, -а, -е. Черный (объ овцахъ и ихъ шерсти). Желех., Ум. лаі́стенький. А все баранці лаістенькі, лаістенькі, круторогії. Гол. II. 16.
На́кри́во нар. 1) Въ сторону, вкривь. Накриво цілиш. ЗОЮР. І. 317. 2) говорити накриво. Противорѣчить. І не говори накриво, — вона зараз на цабе. Ном. № 2675.
Панія, -нії, ж. = пані. На весілля панів, паній понаїздило. МВ. (О. 1862. III. 50). Ум. панійка. Рудч. Ск. І. 83.
Пошморгати, -гаю, -єш, гл. 1) Подергать. 2) Очистить пеньку отъ кострики.
Розгардіяшити, -шу, -шиш, гл. Производить безпорядокъ, неурядицу, буянить. Максимові хотілось самому битись, рубатись, розгардіяшити. Мир. ХРВ. 128.
Тойді нар. = тоді. Тойді орли сизопері налітали. АД. І. 111.
Упельгати, -гаю, -єш, гл. Устроить, управиться. Александр. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОГРИВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.