Вовнистий, -а, -е. Съ длинной и густой шерстью. Канев. у.

Єхи́да, -ди, ж. 1) Змѣя єхидна. 2) об. Ехида, злой и лукавый человѣкъ. Єхида! Аби підвести чоловіка, аби шкоди другому наробити. Мир. Пов. II. 71.

Замика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. замкну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Запирать, запереть. Замикайте, діти, двері. Шевч. Як коня вкрали, він тоді станю замкнув. Ном. № 6625. Прич. стр. зами́на́ний. Це́рква замикана. Чуб. III. 40. 2) Заключать, заключить, запирать, запереть. Замикали Настю, — вона було таки втече. МВ. ІІ. 47. 3) Заграждать, заградить, преграждать, преградить. Замкло їм мову. 4) — гу́бу, уста́. Зажать ротъ, принудить замолчать. Людям губи не замкнеш. Ном. № 6986. Як би вона знала, що я приїхала до неї з жалю над її долею нещасливою, то се замкнулоб їй уста. Г. Барв. 378. 5) — очі. Сомкнуть, закрыть глаза. Замкну я очі ворогам. Мл. л. сб. 300.

За́янець, -нця, м. = заєць. Вх. Пч. II. 6.

Обережність, -ности, ж. Осторожность. А Петра везли тихою ступою з обережностю. К. ЧР. 177.

Перемостити Cм. перемощувати.

Потужити, -жу, -жиш, гл. 1) Поплакать, поголосить. 2) Стянуть, натянуть туго, туже. Вх. Уг. 262. Ніжки йому зав'язали, ручки потужили, ой так Штолу молодого заболіли жили. ЕЗ. V. 34.

Токарня, -ні, ж. 1) Мастерская токаря. 2) Токарный станокъ. Части: підстава — основаніе, два вертикальныхъ столбика — стовпи, соединенные вверху продолбленнымъ вдоль посрединѣ огнивом, въ которое входить вертикальный за́яць, передвигаемый въ отверстіи вдоль огнива; отъ заяца до стовпа (лѣваго отъ работника) идетъ вало́к, между однимъ концемъ котораго и заяцем вставляется обтачиваемый кусокъ дерева; валокъ приводится во вращательное движеніе ремінем — ремнемъ, нижній конецъ котораго прикрѣпленъ къ постолу — подножкѣ, а верхній къ перекладинѣ отдѣльно стоящаго стовпа, называемой жердка; въ лѣвый отъ работника столбъ вдолблена толстая дощечка решітце́, отъ которой до заяця идетъ кривуля, — на послѣднюю опирается лѣвая рука работающаго. Части подножки, придѣланной къ основанію: постіл — на него ступаетъ нога, онъ вдѣланъ въ воротило, а послѣднее концами входитъ въ двѣ жабки. Сидѣлье токаря — сіде́ць. Шух. I. 305, 306. 3) Станокъ для обточки колесныхъ ступицъ. Сумск. у.

Управитель, -ля, м. Управляющій. Дармо тоді гукав управитель, щоб на панщину йшли. МВ. (О. 1862. І. 102). А пан з костьолу їхав, чи управитель, а не пан. Шевч. 514.

Хрупостіти, -пощу, -стиш, гл. Хрустѣть, трещать. Чи чуєш? се кістки в зубах так хрупостять. К. Дз. 144.