Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білозір

Білозір, -зора, м. 1) Красавецъ, милый? Мій білозір на поріг, я йому на талірку періг. Лебед. у. 2) Эпитетъ мѣсяца. Місяцю-білозору, зайди за комору. Грин. ІІІ. 242.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЗІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЗІР"
Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно. К. Псал. 19.
Злодійка, -ки, ж. Воровка.
Лепета́ти, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, болтать; говорить невнятно. Не тямить голова, що язик лепече. Ном. № 12987. Лепече, як той пустий млин. Ном. № 12984.
Ло́панка, -ки, ж. ? Щоб ти лопанки нагнав. Ном. стр. 286. № 3779.
М'я́кість и мня́кість, -кости, ж. Мягкость.
Перехитрити, -рю́, -ри́ш, гл. = перехитрувати.
Полохання, -ня, с. Испугъ, напугиваніе, пуганіе.
Пообскубати, -ба́ю, -єш, гл. Ощипать, оборвать (во множествѣ).
Сошечка, -ки, ж. Ум. отъ соха.
Фу́кання, -ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). Шейк. 2) Крики (на кого), брань.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОЗІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.