Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білозір

Білозір, -зора, м. 1) Красавецъ, милый? Мій білозір на поріг, я йому на талірку періг. Лебед. у. 2) Эпитетъ мѣсяца. Місяцю-білозору, зайди за комору. Грин. ІІІ. 242.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЗІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЗІР"
Брехунка, -ки, ж. 1) = брехуха. Желех. 2) Пучекъ волось и углубленіе на задней части шеи. Подольск. г. Ум. брехуночка.
Навко́ло нар. Вокругъ, кругомъ. В Луцьку все не по людську: навколо вода, а в середині біда. Ном. № 720.
Начерпати, -па́ю, -єш, одн. в. начерпнути, -пну, -не́ш; начерти, -рчу́, -ре́ш гл. Начерпнуть. Приходить жінка начерпати води. Єв. І. IV. 7. Ой пішла ж она з двома ведерці, в єдно начерла, з другим ся вергла. Гол. II. 90.
Попізнитися, -нимо́ся, -ните́ся, гл. Опоздать (о многихъ).
Почорнілий, -а, -е. Почернѣвшій. Почорнілий сніг береться водою. Мир. Пов. II. 41. Почорнілий дах.
Сабаш, -шу, м. Шабашъ, суббота у евреевъ.
Сподок, -дка м., мн. ч. спідки. 1) Та часть курительной трубки, въ которую вставляется чубукъ. Шух. І. 276. 2) Маленькая тарелочка. Вх. Лем. 469. 3) спідки закладати в хижі. При закладкѣ хаты класть въ углы различныя вещи: зелье, стекло, соль, деньги. Вх. Лем. 469.
Трудяк, -ка, м. = трудовник. Полт. г.
Уляпувати, -пую, -єш, сов. в. уляпати, -паю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать, забрызгать.
Флінькати, -каю, -єш, гл. = хлипати. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОЗІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.