Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білозір

Білозір, -зора, м. 1) Красавецъ, милый? Мій білозір на поріг, я йому на талірку періг. Лебед. у. 2) Эпитетъ мѣсяца. Місяцю-білозору, зайди за комору. Грин. ІІІ. 242.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЗІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЗІР"
Верша, -ші, ж. Рыболовный снарядъ конусообразной формы, сплетенный изъ прутьевъ. Раки, лізьте в вершу. Ном. № 6897. Роз'їхавсь як верша. Стор. II. 27. Насміялась верша болоту, коли оглянеться, аж і сама в болоті. Ном. № 7999. Cм. єтір з прутя.
Видихнути Cм. видихати.
Вушечко, -ка, с. Ум. отъ вухо.
Гу́стрик, -ка, м. Кукишъ. Борз. у.
Мерцвя́к, -ка́, м. = мертв'я́к. Греб. 358.
Обчірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обче́рсти и обче́рти, обічру, -реш, гл. Обдирать, ободрать, кору, кожу. Вх. Зн. 43.
Передвічній, -я, -є. Предвѣчный. Сієш правду, сієш розум і світ передвічній. К. Досв. 240.
Похрестини, -тин, ж. мн. Празднество на второй день крестинъ. То-же, что и проди́рини, очедирини. Мил. 27.
Слутити, -чу, -тиш, гл. Дѣлать слутим. Угор.
Смутувати, -ту́ю, -єш, гл. = смуткувати. Мкр. Г. 13. Г. Барв. 204. Я молода смутую. Чуб. V. 583.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОЗІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.