Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білорів

Білорів, -ва, м. Встрѣчено въ заговорѣ какъ эпитетъ камня: В окіян-море під білоріз камінь ключі закидаю. КС. 1883. VII. 586.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОРІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОРІВ"
Відступне, -ного, с. Отступное. МУЕ. ІІІ. 117. Cм. відкупне.
Закопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. закопатися, -паюся, -єшся, гл. Закапываться, закопаться, зарываться, зарыться. Дашкович все глибше й глибше закопувався в книжки. Левиц. Пов. 87.
Зненапа нар. = зненацька. Шух. І. 180.
Ло́панка, -ки, ж. ? Щоб ти лопанки нагнав. Ном. стр. 286. № 3779.
Понагляти, -ля́ю, -єш, гл. Торопить. Гол. III. 503.
Пролящати, -щу́, -щи́ш, гл. Извѣстное время лящати (Cм.).
Сиворакша, -ші, ж. = сивограк. Перелітають з гори на гору то ряба горлиця, то сивий припутень, то синя сиворакша. Левиц. І. 204.
Теліп! меж., выражающее покачиваніе. На березі сидит Пилип та бідою теліп-теліп! Чуб.
Упустити Cм. упускати.
Ухання, -ня, с. Крики: ухъ!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОРІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.