Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білорів

Білорів, -ва, м. Встрѣчено въ заговорѣ какъ эпитетъ камня: В окіян-море під білоріз камінь ключі закидаю. КС. 1883. VII. 586.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОРІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОРІВ"
Вержет, -ту, м. = левержет. Накрутять оце вержет, аж стирчить, мов у квока чубик. Сим. 230.
Вишеретувати, -тую, -єш, гл. Очистить передъ помоломъ отъ шелухи (зерно).
Вірутно нар. Вѣроятно. Желех.
Обгиналки, -лок, ж. мн. Бока плоскодонной лодки. Вас. 151.
Обшмарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Обмазать чѣмъ-либо маслянистымъ, дегтемъ и пр. 2) Обмыть, оббить (дождемъ). Стіни осінні дощі обшмарували, — голими ребрами хата світить. Мир. ХРВ. 174.
Охаюватися, охаююся, -єшся, сов. в. охаятися, -хаюся, -єшся, гл. Прибираться, прибраться, привести въ чистый и опрятный видъ. Сим. 129.
Плетіння, -ня, с. 1) Плетеніе. 2) Вязаніе.
Повипивати, -ва́ю, -єш, гл. Выпить (во множествѣ). Ляхи були — усе взяли, кров повипивали. Шевч.
Ростопирювачуватий, -а, -е. Растопыренный. Напхав мішок соломою, щоб ростопирювачуватий був. Мнж. 2.
Тупішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться тупѣе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОРІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.