Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білорів

Білорів, -ва, м. Встрѣчено въ заговорѣ какъ эпитетъ камня: В окіян-море під білоріз камінь ключі закидаю. КС. 1883. VII. 586.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОРІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОРІВ"
Валяка, -ки, об. = валюка. Ти такий грубиян і валяка. Г. Барв. 500.
Волячий, -а, -е. Бычачій. Воляча, голова. Харьк. у.
Гляба нар. Невозможно, напрасно Де.... чоловікові гляба перейти, піде гуцульський кінь певно. Шух. І. 81.
Їднаково нар. = однаково. Ном. № 643.
Колімажарь, -ря, м. Продающій мазь для колесъ, деготь. Вх. Уг. 245.
Лавута, -ти, м. Дуракъ, глупецъ. Вх. Зн. 31.
Похідній, -я, -є. Походный. К. ЦН. 283.
Узапасити, -шу, -сиш, гл. Призапасить. А я сухарів таки взапасила: буде на квас. Черн. у.
Хлоптати, -пчу, -чеш, гл. = хлептати. Бігло три пси: один білий, другий червоний, третій чорний. Білий біжить більма зобати, червоний крови хлоптати. Мнж. 150.
Шкурина, -ни, ж. = шкорина. Ум. шкуринка. Такий, мамо, хліб удавсь, — під шкуринку хоч сховайсь. Грин. III. 660.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОРІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.