Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білорів

Білорів, -ва, м. Встрѣчено въ заговорѣ какъ эпитетъ камня: В окіян-море під білоріз камінь ключі закидаю. КС. 1883. VII. 586.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОРІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОРІВ"
Водій, -дія, м. Вожакъ. Желех.
Глумота, -ти, ж. Подниманіе на смѣхъ, издѣвательство.
Далекогля́д, -ду, м. Телескопъ. Ся труба телескоп або далекогляд. Ком. І. 89.
Допро́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. допроси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Допрашиваться, допроситься. І не допрошуйся до мене в хату, бо не допросишся.
Момота́ти, -чу, -тиш, гл. Неясно произносить, бормотать.
Пішник, -ка, м. = піхурка. Вх. Лем. 450. Ум. пішничо́к.  
Простояти, -тою, -їш, гл. 1) Простоять. Довгенько таки простояли наші сіроми коло перевозу. Стор. МПр. 125. Я ж з твоїм сином не одну нічку простояла. Лис. III. № 10. 2) Причинить вредъ или порчу стояніемъ. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить. Чуб. V. 63.
Протупати, -паю, -єш, гл. Протоптать.
Утілити, -ся. Cм. утіляти, -ся.
Шляхетний, -а, -е. Благородный. Ну, гляди ж, пане Бужинський, щоб не досталось і твоїй шляхетній спині. Стор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОРІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.