Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білявий

Білявий, -а, -е. Бѣлокурый, блондинъ. Рудч. ЧП. 214. Чорнявую з душі люблю, з білявою женихаюся. Н. п., Ум. білявенький. Своїм личком та білявеньким все підманює. КС. 1883. І. 217.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯВИЙ"
Замуги́кати, -каю, -єш, гл. Запѣть тихо, подъ носъ.
Куцбайка, -ки, ж. Байковая юбка, сшитая съ лифомъ, корсажемъ. Гол. Од. 21.
Перевикати, -ка́ю, -єш, сов. в. переви́кти, -кну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Воно в мене перевикло на руках та на руках.
Перинний, -а, -е. Относящійся къ перинѣ.
Похитрувати, -ру́ю, -єш, гл. Похитрить.
Припасати, -са́ю, -єш, сов. в. припасти, -су, -се́ш, гл. 1) Припасать, припасти, запасать, запасти. Для щитів ночви припасали, і дна із діжок вибивали. Котл. Ен. 2) Подкармливать, подкормить. Стали чумаки воли припасати. Я припас вівці та й іду. Черк. у.
Простник, -ка, м. Стебель, преимущественно прямой и вертикально стоящій. Вх. Зн. 57.
Розчинка, -ки, ж. Ум. отъ розчина.
Стріт, -ту, м. Встрѣча. Еф. 55.
Ущавити, -влю, -виш, гл. ? дощ ущавив. Дождь пріударилъ. Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЯВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.