Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білогрудчик

Білогрудчик, -ка, м. Ум. отъ білогрудець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГРУДЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГРУДЧИК"
Безумовний, -а, -е. Безусловный.
Горя́ч, -ча, м. Жара, зной. Желех. В літі.... серед спеки та горяча, коли всі баюри повисихають.... Гн. І. 28.
Зака́л, -лу, м. и зака́ла, -ли, ж. 1) Въ хлѣбѣ: закалъ, нерыхлый слой хлѣба надъ нижней коркой. 2) Трещина, скважина. Направо ся тягне широкий мур, а в мурі щось чути, шепоче, вендровник звертає там очі, аж тутки в закалі, гей срібний шнур, збігаються нори в студений чур. Федьк. I. 93. Ум. зака́лець. Такий хліб удався, що кіт би за шкуру сховався: закалець на палець. Ном. № 12283.
Мі́рити, -рю, -риш, гл. = міряти.  
Осоромитися, -млюся, -мишся, гл. Осрамиться.
Присукати, -ся. Cм. присукувати, -ся.
Притулювати, -люю, -єш, гл. = притуляти. Притулюють сю побрехеньку иноді до цигана. Ном. № 2980.
Сьогосвітній, -я, -є. Этого міра. Дознав би втіхи й роскоші сьогосвітньої. МВ. І. 44.
Шелепотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Шелестѣть.
Шерепеня, -няти, с. Маленькая некрасивая дѣвочка. Мале шерепеня, при землі не знать, а вже в мачках. Г. Барв. 248.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОГРУДЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.