Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білоок

Білоок, -ка, м. Рыба. Abramis Sapa. Вх. Пч. II. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛООК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛООК"
Безголосий, -а, -е. 1) Не имѣющій голоса, безголосый. О. 1862. V. 26. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.
Вередник, -ка, м. 1) = вередій. 2) Раст. Thlaspi arvense L. ЗЮЗО. I. 138.
Гу́ль! меж. = I. Гулі.
Заживи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Наѣсться, насытиться. Зажививсь, як собака мухою. Ном. № 4763.
Краятися, краюся, -єшся, гл. О сердцѣ: разрываться. Крається серденько на дві половини. Чуб. V. 47. А в мене ся серце крає, шо'м любив, а не взяв. Гол. І. 294.
Кружка, -ки, ж. Часть гончарнаго круга. Cм. круг ii. Вас. 179.
Пилюка, -ки, ж. = пилюга.
Пришити, -ся. Cм. пришивати, -ся.
Проказати Cм. проказувати.
Статися, -ся. Cм. ставати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛООК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.