Буркунець, -нця, м.
1) Ум. оп. буркун.
2) Порода сельдя: бѣшанка.
Вилляти, -ляю, -єш, гл. — вилити. Де ж тая барилочка, що виллята горілочка?
Возоробня, -ні, ж. Сарай, въ которомъ дѣлаютъ возы.
Загінча́й, -ча́я, м. = погонич (при плугѣ).
Мерзине́ць, -нця́, м. Плохая, гадкая вещь. Ой а вінець-мерзинець, а хусточка мати, треба єй шанувати.
Подобенство, -ва, с. = подоба 3. Чи подобенство, брате, тебе рубати? Чи подобенство, мій брате, щоб я своє добро турецьке на шляху покидав? Не подобенство также: не возможно. Привіз до двора на тік і вивернув, бо не подобенство було скинути порядно в стоги за один день.
Ростун, -на, м. Порода льна, сѣмена котораго сами выскакиваютъ.
Смалій, -лія, м. Человѣкъ жгущій, опаливающій что-либо; въ частности: рѣжущій и опаливающій свиней.
Хрипкий, -а, -е. Хриплый. Хрипкий голос. Ум. хрипке́нький.
Шпунтуш, -ша, м. = шпунт.
