Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білявша

Білявша, -ші, ж. Насѣк. Libellula, стрекоза. Вх. Пч. І. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯВША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯВША"
Балхва, -ви, ж. Цвѣтная полоска въ ткани. Волын. г.
Ватуля, -лі, ж. Овца, впервые имѣющая ягненка. Вх. Пч. II. 6.
Дряпі́жник, -ка, м. 1) Хищникъ, грабитель. Стор. МПр. 29. 2) Взяточникъ, обдирало. Мир. ХРВ. 85.
Змістити, -ся. Cм. зміщати, -ся.
Напотроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Напотрошить.
Перстінь Cм. перстень.
Подокраювати, -юю, -єш, гл. Докроить (во множествѣ).
Помаґлювати, -люю, -єш, гл. Выкатать на каткѣ (во множествѣ).
Пообступати, -па́ю, -єш, гл. Обступить (во множествѣ).
Почудування, -ня, с. Удивленіе. Вх. Уг. 262.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЯВША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.