Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білогривий

Білогривий, -а, -е. Съ бѣлой, свѣтлой гривой. Чр. 44. Ой куінь білогривий, козакъ чорнобривий. Грин. ІІІ. 245., Ум. білогривенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГРИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГРИВИЙ"
Гал, -лу, м. 1) Небольшой шаръ. 2) Полина въ лѣсу. Суранс. у. Ум. галець, галечок.
Гомбички (ед. ч. гомбичка, ж?) Металлическія пуговки. Гол. Од. 81.
Дріму́х, -ха, м. пт. Козодой, Caprimulgus europaeus. Вх. Пч. ІІ. 9. Cм. дрімлюх.
Збри́зкати, -каю, -єш, гл. Побрызгать.
Нагляда́ння, -ня, с. = нагляд. Желех.
Повиробляти, -ля́ю, -єш, гл. Выдѣлать, сдѣлать (во множествѣ).
Прочаклувати, -лую, -єш, гл. Проволшебствовать извѣстное время.
Столешний, -а, -е. Находящійся у стола.
Убірання, -ня, с. 1) Одѣваніе. 2) = убрання. Ой піду охотою в службу: дадуть мені тісне убірання. Чуб. V. 154. Ум. убіраннячко. Та жаль мені дівуваннячка, дівочого убіраннячка. Грин. ІІІ. 478.
Шалупайка, -ки, ж. = лушпина. О. 1862. VIII. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОГРИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.