Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білогривий

Білогривий, -а, -е. Съ бѣлой, свѣтлой гривой. Чр. 44. Ой куінь білогривий, козакъ чорнобривий. Грин. ІІІ. 245., Ум. білогривенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГРИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГРИВИЙ"
Близісінько нар. Совершенно близко, близехонько.
Брушляк, -ка, м. = брусла и брусля. Вх. Лем. 394. Ум. брушлячок.
Гужевня́, -ні́, ж. Часть плуга. Морд.
Затене́тити, -чу, -тиш, гл. 1) Поста вить сѣти. 2) Слегка прикрыть.
М'яку́шечка и мняку́шечка, -ки, ж. Ум. отъ м'якушка.
Навести́ Cм. наводити.
Обкушувати, -шую, -єш, сов. в. обкуса́ти, -са́ю, -єш, гл. Обкусывать, обкусать.
Паморочити, -чу, -чиш, гл. Омрачать, помрачать.
Подвижницький, -а, -е. Подвижническій. Мощам подвижницьким молитись. К. МБ. II. 123.
Пустотливий, -а, -е. = пустовливий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОГРИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.