Бурчак, -ка, м.
1) Журчащій ручей.
2) Струя проточной воды, текущей съ шумомъ. Дзюркотання весняного струмочка-бурчака. Ум. бурчачок.
Вицмоктати, -кчу, -чеш, гл. = висмоктати.
Гидкий, -а, -е. Гадкій, противный, мерзкій, отвратительный, плохой. Гидкий, як поплазка.
Де́як нар. Кой-какъ. Торік ще деяк жили, а тепера й овсі без хліба зостанемось.
Короткомо́вність, -ности, ж. Лаконизмъ. Знаходимо в їй (у книзі) усі прикмети старосвітського стилю: короткомовність, нахил до загадки.
Охараскуватися, -куюся, -єшся, гл. Отнѣкиваться, отговариваться. Немає в мене грошей: щоб мені, та бодай мені... коли я брешу! Немає й не просіть, — охараскується було старий.
Пікинерія, -рії, ж. соб. Пикинеры.
Попереинакшувати, -шую, -єш, гл. Сдѣлать иначе, измѣнить (во множествѣ).
Постоянний, -а, -е. = постояльний. Заїхали на постоянный двір.
Шкарб, -бу, м. = скарб. У Петренковому лісі єсть погріб, тільки завалився, — там шкарб похований.